Назва книжки ніби вказує на основну її сутність: колообіг пам’яті, поетичну кровоносну
систему, що єднає світи із засвітами, минуле з майбутнім, пульсуючи на межі між
склом і амальгамою.
Ці вірші маркує напрочуд жива і відчутна тілесність й трепетне авторське
ставлення до предметного світу, до національних модерністичних традицій і суто
інтимне авторське переживання свого місця в сучасних хаотичних реаліях. А
бездоганне поєднання урбаністичного та українського непроминального – це ще
одна, майже расова риса сього поета. Ну й, насамкінець, це – мова і стиль, в які
закодована потужна поетична енергія.
Павло Вольвач. Судинна пошта. К.:
Ярославів вал, 2011. -96 с.
Реклама
Підпишіться на закритий телеграм УЛГ! Посилання на канал