ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ В.ЯНУКОВИЧУ
ГОЛОВІ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ В.РИБАКУ
ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРОВІ УКРАЇНИ М.АЗАРОВУ
Панове
очільники держави!
Те,
від чого українські письменники півтора місяці тому застерігали на засіданнях
Круглого столу, сьогодні стає жахливою реальністю. Привид громадянської війни
прийшов в Україну, несучи загрозу масового братовбивства і втрати цілісності
соборної незалежної держави. У глибокий суспільно-політичний конфлікт втягнуто
мільйони громадян у всій Україні, її столиці та областях. Протистояння зайшло
надто далеко і потребує негайного кардинального вирішення. Будь-яке зволікання
означає подальшу ескалацію напруженості, яка й без того сягає крайніх меж.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Усе,
що діється нині в країні, є прямим наслідком системної кризи, що охопила всі
сфери суспільного життя – економіку, внутрішню й зовнішню політику,
судочинство, законодавчу й виконавчу гілки влади, правоохоронну систему,
національне державотворення, базові гуманітарні принципи, гарантовані
Конституцією основоположні засади народовладдя, прав і свобод. Такого
катастрофічного становища Україна не знала за всі роки незалежності.
Патріотичне усвідомлення цього практично всіма верствами суспільства призвело
до закономірних, неминучих протестних акцій, мирного повстання народу.
Виразником рішучого небажання широких людських мас жити в країні, де протягом
кількох останніх років насаджено тоталітарний диктаторський режим, став новий
Майдан. Проте влада, замість прислухатися до вимог і сподівань власного народу,
відповіла брутальною силою, кинувши проти безоружних людей загони «Беркута».
Пролилася кров, з’явилися убиті й тяжко поранені чи скатовані, на активістів
Майдану відкрито справжнє полювання, їх кидають за ґрати або вони зникають
безвісти. Абсолютно неадекватні дії влади, зокрема й ухвалені Верховної Радою з
грубим порушенням регламенту закони від 16.01.2014 р., не тільки не сприяли
громадянському порозумінню та вирішенню конфлікту, а й стали детонатором
радикалізації протистояння.
На
наш погляд, сьогодні існує тільки два сценарії подальших подій.
Перший
– громадянська війна. Допустити її означає свідоме знищення України як
суверенної унітарної держави, геноцид проти власного народу, національна ганьба
перед усім цивілізованим світом. Історія і нащадки ніколи цього не пробачать.
Другий
сценарій негайно усуває всі загрози та доведений до апогею суспільно-політичний
конфлікт, забезпечує громадянський мир, припиняє будь-які конфронтаційні дії з
боку обох сторін протистояння, вертає країну до нормального життя. Для цього
вам, очільникам гілок державної влади, виходячи з очевидної доцільності та
інстинкту самозбереження, необхідно скласти повноваження, перед тим
амністувавши всіх затриманих і ув’язнених активістів Майдану та підготувавши
низку законодавчих актів щодо термінових президентських і парламентських
перевиборів і обрання нового уряду на перехідний період. Якщо ви справді маєте
бодай найменший патріотичний сентимент, мусите вчинити цей мужній крок,
поступитися власними амбіціями в ім’я недопущення кривавої братовбивчої бойні,
в ім’я України, її героїчної історії та гідного майбутнього, на яке заслужив
український народ.
Іншого
просто не дано.
Анатолій
ДІМАРОВ, Роман ІВАНИЧУК, Юрій МУШКЕТИК, Юрій ЩЕРБАК, Павло МОВЧАН, Михайло
СЛАБОШПИЦЬКИЙ, Любов ГОЛОТА, Віктор БАРАНОВ.