Пам’яті кінорежисера Володимира Денисенка

У Будинку кіно
відбулися вечори, приурочені 80-річчю Володимира Денисенка – відомого
кінорежисера, лавреата Шевченківської премії, одного з
основоположниківукраїнського«поетичного
кіно».

Починалися вечори
з перегляду  таких знакових для
творчості  В.Денисенка і розвитку
українського кінематографу фільмів, як «Сон», присвячений Т.Г. Шевченку,  «Совість» та «Осіяння», а продовжились щирими
спогадами про митця голови Спілки кінематографістів України Сергія
Тримбича,  кіноактора і учня В.Денисенка
В’ячеслава  Криштофовича,  звукорежисера, який озвучував фільми митця і
зіграв роль радянського воїна у його першому фільмі «Солдатка», Степана  Филипчука, викладача Київського театрального
інституту ім. Карпенка-Карого  Сергія
Марченка, правозахисника і письменника Олеся Шевченка…  Про нелегку долю кінорежисера В.Денисенка,
про ті труднощі  та ідіотизм системи, які
йому довелося долати, розповіли сестра, 
лікар та науковець Галина Терентіївна, його син – кінознавець  та телеведучий Олександр Денисенко, та
невістка, кандидат історичних наук, викладач «Могилянки» Тетяна Люта.  Вперше ними були оприлюднені невідомі
сторінки біографії  митця, зокрема його
переслідування органами держбезпеки, та зачитані уривки із «щоденника»,
розкриті таємниці його любові та сімейного життя з відомою актрисою
українського кіно Наталією Наум.

Розмова про
творчість Володимира Денисенка перейшла на 
«вічні» проблеми вітчизняного кіно, яке нині переживає нелегкі часи.
Сестра кінорежисера Галина Терентіївна порушила питання про збереження,  реставрацію і повернення глядачам  фільмів золотого фонду українського
кінематографа – і не тільки авторства 
Денисенка, а й  Осики,
Параджанова, Миколайчука, які, попри всі ідеологічні рогатки і заборони,   виховували любов до України, національну
гордість, повагу до простої людини.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал