Кінець листопада – дні вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду українців у 1930-х роках. Злочин, вчинений російсько-більшовицьким режимом 90 років тому, – одна з найбільших трагедій людства, коли голодом було вбито, за різними підрахунками, від 7 до 10 мільйонів безневинних. Тих, хто не хотів коритися чужій волі.
Про причини злочину без терміну давності, про пам’ять і спротив, про нинішні загрози людиноненависницьких ідеологій йшлося і під час Міжнародної наукової конференції «Диктатори ХХ – ХХІ століть: тоталітарні режими та наслідки для суспільства», співорганізаторами якої з ініціативи Національної асоціації дослідників Голодомору-геноциду українців (голова – Олеся Стасюк) стали найавторитетніші наукові установи й громадські організації України, а також США, Німеччини, Литви, Нідерландів та інших країн.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Активну участь у представницькому форумі взяли і науковці КНУ імені Тараса Шевченка, зокрема Навчально-наукового інституту журналістики, які презентували результати досліджень та проєкти з тематики конференції. Змістовними були доповіді й повідомлення Володимира Різуна, Віталія Корнєєва, Володимира Сергійчука, Алли Бойко, Віктора Набруска, Мирослави Приходи, Марини Женчеко, Анни Удовенко та інших науковців ННІЖ. В рамках заходу відбулося також нагородження лауреатів 2022 року Відзнакою «Медаль Гарета Джонса. Правда і Честь», заснованою для вшанування журналістів та дослідників, які сприяють відновленню історичної правди про трагічні сторінки минулого України.
За результатами конференції організатори планують видати збірку доповідей та інших наукових праць, яку буде презентовано під час наступних заходів, присвячених роковинам пам’яті жертв Голодомору-геноциду українців.
Юрій Бондар