Оприлюднено невідоме інтерв’ю Йосифа Бродського

78

Оприлюднено невідоме інтерв’ю Йосифа Бродського. Бесіду, яка
відбулася у Відні в 1972 році, в перші дні після від’їзду поета з СРСР, було
опубліковано на порталі Colta.ru.

Її запис зберігся в архіві німецької перекладачки, славістки
і літературознавця Елізабет Маркштейн. Вона разом зі своїм чоловіком Хайнцем
Маркштейном і розмовляла з поетом. Інтерв’ю опублікували незабаром після смерті
Маркштейн, яка померла 15 жовтня.

Бесіда примітна не тільки обставинами, за яких відбулася, а
й широтою тем і свободою інтонації, з якою говорив поет. У розмові з
Маркштейнами Бродський, зокрема, дав характеристики багатьом російським поетам
другої половини XX століття: Олегу Чухонцеву («абсолютний еклектик і не дуже
високої якості»), Науму Коржавіну («поганий поет»), Євгенію Євтушенку
(«величезна фабрика з відтворення самого себе»), Андрію Вознесенському («коли
ти бачиш його вірші – це щось образливе для очей»), Володимиру Уфлянду («дуже
обдарований»), Михайлу Єрьоміну («він спочатку писав чудові вірші, постхлебнікіанськая
така поезія»), Євгенію Рейну («людина вже в дещо зломлена»), Анатолію Найману
(«він вже не пам’ятає, де своє, де чуже»), Дмитрію Бобишеву («він не шукав
нових засобів»).

Також Бродський погоджується з тим, що його цілком можна
назвати радянським поетом, і міркує про поняття свободи – відштовхуючись від
подій 1968 року в Чехословаччині, а також від власної еміграції: «… коли
дивишся навколо, то вже не зрозуміло, в ім’я чого живеш . Ось особливо тут.
Незрозуміло. Видається, що в ім’я shopping’а ». Ще одна важлива частина його
міркувань – співвідношення щастя і страждання в житті людини і творчості
художника.

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!