Ольга Ольхова: «Мій фронт, де я є, – це література, культура, це мої проєкти»

343

9 червня в салоні краківського відділення Спілки письменників Польщі (Stowarzyszenie Pisarzy Polskich Oddział Kraków) відбувся літературно-музичний вечір за участі відомої української поетеси Ольги Ольхової та української бандуристки, викладачки бандури Христини Михайлишин.

 

Ольга Ольхова (Сухомлин) – поетеса, літературна редакторка, доцентка Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Поетеса представила свою третю поетичну збірку «Русла зап’ясть», яка відзначена в короткому списку Книжкового Арсеналу 2021 року в конкурсі «Best Book Design», представляла Україну на Міжнародних книжкових виставках у Франкфурті (Німеччина), Лозанні (Швейцарія), Інсбруці (Австрія).

Ольга Ольхова познайомила присутніх зі своїми новими поезіями, написаними під впливом подій, пов’язаних із війною, що триває в Україні. Не оминула поетеса, яка мешкала в Бучі, і власних переживань, пов’язаних із нещодавньою окупацією цього міста, тепер відомого на весь світ страшними злодіяннями, вчиненими в ньому російськими окупантами.

Попри те, що Ользі довелося залишити домівку, свої звичні справи й адаптовуватися до абсолютно нових умов, вона продовжує втілювати розпочаті літературні та освітні проекти, зокрема, «КрутеЗНО» – перший всеукраїнський конкурс літкастів (літературних подкастів) для популяризації читання і впровадження нових форматів у гуманітарній освіті.

«Ми мусимо триматися. Я для себе таку формулу вивела: коли було дуже важко повернутися до роботи, вийти зі стану “калачика” на ліжку і за щось узятися, тим більше, коли це проекти гуманітарні, згадала, що один мій дуже близький знайомий перебуває на лінії зіткнення. І коли ми іноді листувалися, і він писав, наскільки там усе тяжко, і зробив перерву в нашому спілкуванні, я в якийсь момент подумала: от йому тяжко, і він не має можливості піти з цього, сказати, що йому трошки страшно чи незатишно, чи він стресує. Тож я вирішила, що мій фронт, де я є, – це література, культура, це мої проекти, це освіта, це там, де я працюю з дітьми і можу бути щодня корисною. І вирішила, що я дезертиром бути не можу. Напевно, я зараз, як в армії. Я служу. От коли скажуть “Відбій”, тоді й подумаємо – можемо триматися чи ні».

Відповідаючи на запитання, Ольга Ольхова поділилася своїм баченням, якою буде її власна повоєнна поезія та українська поезія і література загалом, а також українська культура та освіта.

На зустрічі пролунали також українські пісні у виконанні бандуристки Христини Михайлишин.

Захід відбувся в рамках міжнародного літературного проєкту «Польща – Україна» Спілки письменників Польщі (Stowarzyszenie Pisarzy Polskich Oddział Kraków) та Національної спілки письменників України («Кабінет молодого автора НСПУ»). Модерувала його секретарка НСПУ, поетеса Юлія Бережко-Камінська.

 

Відео зустрічі: https://www.facebook.com/SPPKrakow/videos/2180043248837428

 

P.S.

Цей неймовірний вірш Ольги Ольхової про математику війни пролунав на зустрічі у виконанні авторки.

 

***

математика –

цариця наук і воєн

500

кілометрів фронту

пів тисячі (прописом)

крилатих ракет

27

за добу

2

стіни з 4-оьх і вони,

як паралельні, не перетинаються

“-” терпимість і кілька “колись родичів”

“++”

у коменти під збіркою

0

нових смс від тебе

і ні більше, ні менше –

0 –

там, де ти,

а вчора писав, що маєш

2-ох 300-их

і що мені думати?

задача із зірочкою:

маєш вижити

тисячі

доріг і нових місць

для

сотень тисяч

цілі числа

невцілілих

не дається мені

трьохзначне число,

що за ним написано «діти»

окуповано

1/5 землі рідної

ненавиджу дроби

вчила колись їх на прикладі шматків піци,

а тепер шматують мою територію

дроб..лять

після важкого поранення

8

років

упало на бік і стало знаком

нескінченності

болю і страху

ще зі школи не люблю математику –

царицю наук і воєн

тільки зараз сховатися під парту не вийде,

але як же я чекаю останнього дзвоника цієї війни

щоб знову займатися лише своєю гуманітаркою

хоча навіть це слово математика війни вкрала собі…

 

Текст: Володимир Стецюк

Фото: Юлія Бережко-Камінська

 

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!