Нове і незрозуміле?

На сайті варшавської ґазети «Жицє Варшави»
(7.03.2010) з’явилася проблемна стаття про неологізми в болгарській мові. Як
пише ґазета, «Неологізми, що увійшли до болгарської мови за останні 20 років,
створюють новий переділ у суспільстві, бо представники різних соціальних і
вікових груп наштовхуються на труднощі в спілкуванні через користування різним
словниковим запасом.

Мова насичена технічною термінологією і зворотами з
молодіжного сленґу, через що її не розуміють представники старшого покоління,
виховані у комуністичних традиціях, що своїм трибом незрозумілі для онуків, які
народилися після 1990.

За підрахунком АН Болгарії, за цей період до
болгарської увійшло 3500 нових слів і приблизно 700 фразеологізмів».

Одночасно у видавництві «Раутледж» вийшов грубезний
том віденської авторки Ґерлінди Маутнер «Мова і ринкове суспільство».  Дослідниця звертає увагу на те, про що й нам
випадало неодноразово писати, — функціонування ринку вже давно не процес, а
загальні засади глибинної організації суспільного життя. Цей процес обіймає і
освіту, і політику, і релігію. Різні щаблі уряду позиціонуються як провайдери
послуг, університети «продукують» випускників, шукачі роботи намагаються подати
себе в «найбільш привабливій упаковці», в релігійній сфері зводиться на рівні
ноги церковний маркетинґ. Нові стосунки в суспільстві змушують до ґрунтовного
перегляду лінгвістичного інвентаря, формування концептуально інших словників.

Аналогічні процеси відбуваються в Україні, тільки в
нас традиції тримаються довше й відступають важче. Але достатньо лишень
покласти поруч тексти Бажана чи Зерова і писанину Подерв’янського, аби
зрозуміти, про що йдеться.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

На відміну від інших країн Європи, мова в нашій
країні перебуває ще під надзвичайно сильним ідеологічним і морально-етичним
тиском. Тому й усі реформування правопису й спроби видати більш-менш повний
словник живої мови зайшли у безвихідь. У європейських мовах поняття норми тепер
піддається переосмисленню, а в нас тим часом не можна навіть пояснити, що таке,
скажімо, літературна норма, якщо взяти на увагу «досягнення» поточного
письменства…