Невгасима свічка Миколи Мірошниченка

17 грудня в Будинку письменників відбувся творчий вечір
знаного українського поета і перекладача, неперевершеного майстра паліндрому
Миколи Мірошниченка. Йому б виповнилося 63, якби не передчасна смерть рік тому.

Поділитися спогадами і згадати поета добрим словом прийшло
чимало людей. Вечір вів Сергій Борщевський. У вступному слові він розповів про
нелегкий життєвий шлях поета, про його багату літературну перекладацьку
спадщину. Микола Мірошниченко зробив безцінний внесок у перекладацьку справу,
спеціалізуючись на східній, зокрема кримськотатарській, турецькій,
азербайджанській поезії. Він не просто перекладав, а пересаджував східну поезію
на український ґрунт, передаючи разом з думкою її неповторні ритміку й
мелодику. За словами присутнього на вечорі кримськотатарського поета Шер’яна
Алі, «Микола, наче ювелір, відчував пробу художнього слова».

«Він володів словом, жив цим життям, був ерудований у
сходознавчій сфері, часто підтримував особисті контакти з поетами, твори яких
перекладав», – зазначив Юрій Кочубей.

Присутні друзі й колеги згадували Миколу Мірошниченка як
щирого, доброго чоловіка, як вірного товариша і відданого справі фахівця, який
жертвував власною авторською поетичною творчістю заради того, щоб український
читач міг насолодитися високохудожніми перекладами. 

Деякі з них звучали в художньому виконанні між виступами.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал