Найбільш знаковою книжкою Незалежності українці назвали «Справу Василя Стуса»

1732

Голосуючи у проєкті «30 знакових книжок нашої Незалежності», більшість українців віддали перевагу книзі «Справа Василя Стуса» Вахтанга Кіпіані, що вийшла у видавництві Vivat.

Як передає ukrinform.ua, про це повідомила директорка Українського інституту книги Олександра Коваль під час оголошення результатів голосування всеукраїнської інформаційно-просвітницької акції «30 знакових книжок нашої Незалежності».

“Акція зібрала 267 815 голосів, які віддали 34 797 українців за місяць голосування – з 15 вересня до 15 жовтня”, – зазначила Коваль, а також підкреслила, що за роки Незалежності було видано дуже багато книжок, понад 200 тисяч назв, “і якби не цих 200 тисяч, то не було би цього рейтингу”.

Олександра Коваль повідомила, що найбільше голосів набрали книжки Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса» (видавництво Vivat, 2019) — 9 535, «Триста поезій» та «Записки українського самашедшого» Ліни Костенко («А-ба-ба-га-ла-ма-га», 2012 і 2010) — 8 233 та 8 086 голосів відповідно. Наступні у списку — «Чорний ворон» Василя Шкляра («Клуб сімейного дозвілля», 2009) — 6 732 голосів; «Абетка» Івана Малковича («А-ба-ба-га-ла-ма-га», 1999) — 6 343 голосів.

Також директорка Українського інституту книги зацитувала коментар до рейтингу міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка.

«Особисто я абсолютно погоджуюсь з таким топ-3. Подібні конкурси вкрай вагомі для промоції читання загалом. Вони фокусують увагу на українській книзі, українських авторах. Хочу вірити, що більшість зі списку тридцяти увійдуть до плану обов’язкового прочитання кожним українцем. Бо знайомство з ними однозначно дасть поштовх читати українську книгу українського автора ще більше», – прокоментував Ткаченко.

Олександра Коваль зачитала всіх переможців рейтингу і дипломи вручала і авторам, і видавництвам. Зокрема, у першій “десятці” назвала видання “Україна. Історія” Ореста Субтельного, видавництво “Либідь”, 1991 рік (6 місце); “Солодка Даруся” Марії Матіос, “Піраміда”, 2004 (7 місце); “Ворошиловград” Сергія Жадана”, “Фоліо”, 2010 (8 місце); “Століття Якова” Володимира Лиса, “Клуб сімейного дозвілля”, 2010 (9 місце); “Ukraїner: Країна зсередини” Богдана Логвиненка, “Видавництво Старого Лева”, 2019 (10 місце).

Вона зауважила, що від деяких видавництв у список знакових книжок потрапило відразу кілька книжок — найбільше, одразу шість із них, вийшли у видавництві «Клуб сімейного дозвілля», по  чотири — у видавництвах «А-ба-ба-га-ла-ма-га» та «Фоліо», дві — у «Видавництві Старого Лева». А деякі з видавництв, чиї книжки стали знаковими за роки Незалежності України, вже припинили свою діяльність, зокрема «Факт», «Згода», де вийшли у світ книжки Оксани Забужко «Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій» (19 місце) та «Польові дослідження з українського сексу» (12), а також «Видавнича спілка Просвіта», що видала Повне зібрання творів Василя Стуса у 6 томах 9 книгах (13).

Коваль також наголосила, що разом з Повним зібранням Стуса до ТОП-30 потрапили і повні видання творів Лесі Українки у 14 томах (Видавництво Волинського національного університету, 2021) — на 15-му місці й Тараса Шевченка у 12 томах (“Наукова думка”, 2001) — на 18-му.

“Повне зібрання творів Шевченка є в дуже в малій кількості бібліотек. Його неможливо ніде купити. І нам треба щось робити з усіма нашими класиками — видавати академічні видання творів. І це має обов’язково бути профінансовано державою. Я думаю, що Інститут книги обов’язково буде домагатися того, щоби щороку було профінансовано одне чи два академічних видання творів наших класиків, як давніших, так і ХХ століття. На це настав час”, – підкреслила вона.

Коваль також акцентувала, що метою проєкту було актуалізувати, переосмислити українську літературу. “Всі ці книжки треба перевидати, бо вони вартують того, щоби бути в кожній бібліотеці”, – сказала Коваль про всі 30 видань рейтингу.

Як зазначалося, за 30 найбільш значущих видань українці голосували із запропонованого довгого списку у 100 найменувань знакових книжок нашої Незалежності, який сформували експерти книговидавничої галузі, літературознавці, перекладачі, історики літератури разом з УІК. Серед зовнішніх експертів це Тамара Гундорова, Тетяна Трофименко, Ростислав Семків, Микола Рябчук, Софія Челяк, Ростислав Мельників, Дар’я Бадьйор, Олена Гусейнова, Таня Стус, Мирослава Прихода, Богдана Неборак, Ярослава Стріха, Ольга Герасим’юк.

Особливістю списку стало те, що до нього увійшли художні, науково-популярні та дитячі видання.

Проєкт реалізується за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України, Національної бібліотеки імені Ярослава Мудрого, Української бібліотечної асоціації, Української асоціації книговидавців і розповсюджувачів, ГО “Форум видавців”.book-institute.org.ua

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!