Шістдесят перший «Поетичний травень» на Запоріжжі завершився гарним гала-концертом в обласному театрі юного глядача. У ньому взяли участь майже всі письменники, які Й у аси війни залишаються в обласному центрі. Особливо відзначилися гарні ведучі – молоді членкині НСПУ Наталя Ігнатьєва й Валентина Вісленко. Літератори й артисти читали вірші (переважно про нинішню російсько-українську війну), співали патріотичних пісень тощо.
Минуло пів місяця. Але письменники Запорізького краю й далі виступають як у школах, так і в будинках культури, бібліотеках, перед слухачами курсів з вивчення української мови. Отже, «Поетичний травень» триває. Він тепер плавно перейшов у червень.
Першим майданчиком для виступу літераторів став у цьому місяці Запорізький авіаційний фаховий коледж імені Олександра Івченка. Звичайно, до таких бомбардувань які нині здійснює ворожа орда, цей заклад освіти не був готовий, як і багато інших в Україні. Пристосованого підвального приміщення для занять тут немає. Тому уроки проводяться онлайн. І виступи майстрів красного письменства, п’ятьох членів НСПУ, не стали винятком – зустріч тут провели дистанційно.
Письменників привітав директор коледжу Олександр Дудников.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Вели цей захід учителька української мови Раїса Шмиголь і колишня бібліотекарка коледжу Ганна Холод.
Зустріч розпочалася з виступу поетеси Віри Шмиги. Читала вона вірші про наболіле, що сталося особисто з нею під час війни: “Червень зеленню погляд закапав”, “Чи приснилося, чи примара”, “Госпіталь”. Згадала мисткиня свою малу батьківщину на Вінниччині: “Загубилась у яблуках”, “Час дикої черешні”, “Подолянка”. Пані Віра відзначила вічну любов до життя у віршах: “Неба ж стільки”, “Що відбулося? Дощ полив на славу!” Згадала запорізького поета Олександра Стешенка, поезією якого захоплюється зі шкільних років. Вона прочитала поетичний відгук на його уривок із вірша “Тобі подарена троянда горить Везувієм в мені”. Нагадала поетичним твором “Читала не книжку” про наближення Дня журналіста України. А завершила виступ віршем про нелегку творчу працю поета «Ще не звала – не стало ще словом».
Молода членкиня НСПУ Олена Музика продекламувала студентам і викладачам коледжу вірші зі збірки «Саджайте квіти», написані переважно в окупації: «Русскому міру тут не бути», «Роздуми про наболіле». Читала про те, що пережила, про що задумувалася не раз. Але впевнена, що «світло тьму переможе, бо вже українське сонце сіяє на цілий світ».
– Українська вдача така, що навіть у найтяжчі часи ми не падаємо духом, жартуємо й усміхаємось, – зазначила поетеса.
Тому кілька її гуморесок зі збірки «Про крилатих і безкрилих» прийшлися до смаку слухачам. Прочитала Олена також один зі своїх улюблених віршів – «Крила». У кожного вони є, але «кожен має ті, які заслужить».
Знана в Україні поетеса-лірик Вікторія Сироватко розпочала виступ із вірша “Автобіографічне”: “Народилась я у сорочці і щасливиця, що в українській”. Зачепив душі глядачів “Монолог Шевченка”, який з глибини років промовляє: “Я серед вас, мій дух іще живий”, або “Мій Заповіт – перемогти навалу, щоб нашу Україну зберегти”. Прозвучали в її виконанні та поезії “Веснянка”(“Перемога вже близько, а за нею і мир”), “Рими війни” (“Переможними римами б’ються наші серця”), “Голуби”, “Казки”, “Фантазія”.
Поетеса-піснярка й сатирик Віра Коваль продекламувала триптих “Атлантида” про підрив рашистами греблі біля Каховки, затоплення Херсонщини в день, коли Європа вшановувала… російську мову. “Усе у морську безодню змиває вода Дніпрова. В ООН же – якраз сьогодні! – шанують російську мову. Смієшся, дволикий світе? Хіба ж тобі не відомо, що з нами, вітрам відкритий, пливеш у човні одному?” Прочитала Віра поезію “Брама, якої нема” і ліричний вірш “Згадай мене”. Звеселив публіку її гумор: «Весела балада про гру-клоунаду», «Бурлеск на тему творення людини веселим богом». За її словами, люди, як подоба бога, теж послуговуються сміхом. Їм дані для цього гумор і сатира. “Бо сміх – це вам не просто втіха, це ще і кулі, і шаблі. Не ладану боїться – сміху! усяка нечисть на Землі”. Актуальною для молоді є також її гумореска “Комп’ютерний полон” – про «зависання» в інтернеті.
Письменник Пилип Юрик розпочав виступ із вірша «Орлині душі» про українських воїнів, які
«Захищають рідний край:
Ворсклу, Кальміус, Дунай –
Від нашестя кровожерної орди».
Прочитав автор поезію «Мамин хліб», вірш громадянського звучання «Кінь Сагайдачного». У запису пролунали пісні на його слова: «Вальс надії» (композитор Юрій Івченко, співачка Марія Бобро) та «Сизокрила молодість» (композитор і виконавець Анатолій Сердюк). А далі у виконанні Пилипа прозвучали сатиричні мініатюри, присвячені сучасним ординцям – кремлівським керманичам та їхнім посіпакам-оркам.
Таким чином, «Поетичний травень» продовжує поступ по Запоріжжю та області. Члени ЗОО НСПУ радо відгукуються на запрошення педагогів, бібліотекарів, керівників закладів освіти, приїжджають на зустріч, несучи глядачам поетичне слово. Як зазначила голова ЗОО НСПУ Ольга Стадниченко, можливо, вже скоро наш «Поетичний травень», заснований письменником Петром Ребром далекого 1964-го, триватиме не кілька місяців, а пів року.
Сергій СТРІЛЕЦЬ