«На мені крові нема». В Німеччині поставили незвичайну оперу на слова Світлани Алексієвич

217

У німецькому Штутгарті відбулася прем’єра нового проекту «Борис», в якому опера Мусоргського «Борис Годунов» з’єдналася з ще однією, спеціально написаною оперою – «Час секонд-хенд» Сергія Невського на тексти Світлани Алексієвич з останньої книги. Сцени однієї картини чергуються зі сценами іншого, а герої Мусоргського стають двійниками героїв Невського. З книги «Час секонд-хенд» вибрано шість монологів: одні пов’язані з реаліями 1990-х, інші – з подіями Другої світової. Стрижнем опери стають спогади жінки, яка намагається зрозуміти, чому її син наклав на себе руки, пише meduza-io.cdn.ampproject.org.

 

Журналіст поцікавився у білоруської письменниці про одну з історій, в якій дружина колабораціоніста, помічника поліцаїв, повторює його слова – “на мені крові немає».

– Олексій, я все життя прожила в країні поліцаїв, – відповіла Світлана Алексієвич. – А що таке Білорусь, по-вашому? Тисячі білорусів служили в поліції. Не треба думати, що у нас всі йшли в партизани і лише окремі зрадники…

Це ж як відбувалося? У село заходять німці, забирають всіх молодих хлопців – і ті стають поліцейськими. До того ж дають їм їжу, гарний одяг, а поруч страждають голодні матері, брати, сестри…

«Більшість з них не боролася проти партизан, цим займалися загони СС і іноді вермахт, тобто  діюча армія, – продовжує письменниця. –  Так що ці сільські поліцаї сиділи в своїх містечках, як у фортеці, тільки іноді вибиралися, коли траплявся підрив залізниці. Вони не завжди виконували каральну функцію. Хоча і таке було, звичайно. І все ж велика кількість поліцейських були карателями. Тому не думаю, що моя героїня мені брехала. Або їй брехав чоловік. Вона вже вмирала, обманювати мене їй не було особливого сенсу. Тим більше вона розповідала про кохання, а не про те, чи був її чоловік каратель або не був.

70 років минуло, вже нікого не цікавило, як одні люди героїчно вбивали інших. Моїх співрозмовниць цікавили особливо людські речі: як залишитися людиною, як зберегти любов, як врятувати дітей».

Повністю інтерв’ю з Світланою Алексієвич читайте незабаром в «Українській літературній газеті».

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!