У березневі та травневі дні українці традиційно вшановують славетного Кобзаря.
Ми згадуємо нашого національного Пророка з особливою любов’ю, приходимо до нього, як діти до батька, на щиру розмову, за доброю порадою, на-дійною підтримкою. І він постає перед нами у всій своїй величі — могутній, славний і нездоланний. Тарас Шевченко для нас назавжди залишиться закликом до дії та боротьби.
19 травня 2026 року в Тюдівському ліцеї Кутської селищної ради відбувся захід, присвячений вшануванню 165-их роковин перепоховання Т.Г.Шевченка в Україні. Ініціаторки заходу — вчителька історії, заслужена вчителька України, завідувачка музею «Історія села Тюдова» Марія Чоланюк та Аделя Григорук — письменниця, членкиня НСПУ, НСЖУ та НСКУ, лавреатка літературних премій, Заслужений працівник освіти України, координаторка Клубу інтелігенції ім.І.Пелипейка, які розробили програму заходів «Ти з нами назавжди, великий наш Тарасе!».
На свято зібралися не тільки учні та педагоги ліцею, а й запрошені гості, яких представляли Марія Чоланюк та Аделя Григорук.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Серед них: Василь Герасим’юк — видатний український поет, лавреат Національної премії ім. Т.Шевченка; Володимир Бащак — колекціонер, фалерист, дослідник з Івано-Франківська; отці Іван Сабадаш — настоятель церкви Введення в храм Пресвятої Богородиці ПЦУ, Юрій Калин — парох церкви Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ (с.Тюдів); Михайло Дзюба — капелан Майдану («Дзвін») та добровольчого підрозділу «Чорна сотня» (Коломия); Дмитро Колотило — староста Тюдівського старостинського округу; Василь Регуш — лікар-гастроентеролог Яблунівської лікарні, колишній викладач Івано-Франківської медакадемії, Богдан Чекіт — колишній директор школи, Лідія Гурей — директорка ліцею, вчителі-пенсіонери — Василина Федорчук, Ольга Гурей.
Косівщину представляли Володимир Козьменчук — голова Косівської районної профспілкової організації працівників освіти та науки, Микола Близнюк — поет, член НСПУ, лавреат премій ім. Тараса Мельничука «Князь роси» та ім. Михайла Павлика, Йосип Приймак — художник-різьбяр, скульптор, член Національної спілки художників України, багаторічний викладач Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва; наукові працівники Національного природного парку «Гуцульщина»: Любомир Держипільський — кандидат біологічних наук, Стелла Фокшей; члени Клубу інтелігенції — Ольга Сав’юк, Марія Порох, Уляна Книш — провідна бібліографиня, секретарка Клубу, Світлана Крицкалюк — викладачка Косівської школи мистецтв.
День похмурий, але на серці — тепло, бо нас привітно з хлібом і сіллю, в національному одязі зустріли учні разом Марією Чоланюк.
«Вітаємо вас у нашому селі Тюдові, яке відоме у світі тому, що тут, на Сокільській скелі, Був поставлений перший у світі пам’ятник великому Пророкові — Тарасові Шевченку, пам’ять про якого свято зберігають наші односельці», — такими словами зустріли гостей школярі.
Ліцей святково прибраний. Квіти біля бюста Т. Шевченка, піднесеного в дар ще в 1989 році скульптором Василем Одрехівським, заслуженим діячем мистецтв України, автором сучасного пам’ятника Т.Шевченку на Сокільській скелі. На стіні висять картини, подаровані художниками 5 років тому (2021) — Олексою Близнюком із м. Городища Черкаської області, Галиною Воробйовою, Дмитром Гуреєм, Наталією Довганюк, випускниками Тюдівської школи.
У залі музею розгорнута викладка літературних творів, колекція Володимира Бащака.
Марія Чоланюк, привітавши присутніх, зазначила, що сьогоднішній захід дуже важливий, бо він присвячений кільком датам: 165-річчю як Т. Шевченко навіки повернувся в Україну, 125-річчю відвідування І.Франком і Л. Українкою обеліска Т.Шевченку на Сокільській скелі, 20-річчю встановлення погруддя
Т.Шевченка на подвір’ї Тюдівської школи, 15-річчю присвоєння шкільному музею «Історія села Тюдова» звання «зразковий».
Священники Іван Сабадаш, Юрій Калин, Михайло Дзюба провели спільну молитву та разом із присутніми вшанували Тараса Шевченка і всіх, хто загинув у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Яскравим, цікавим, насиченим багатьма фактами був виступ Володимира Бащака. Він ділився з присутніми своїм захопленням колекціонування, яке почалося як хобі ще в шкільні роки і переросло в справу життя, розповів про людей, які вплинули на нього, коротко проаналізував фалеристику шевченківського спрямування, познайомив з людьми-однодумцями, з якими спілкується. Він, зокрема, зазначив: «Мій день народження — 18 квітня, а 18 квітня 1840 р. вийшов друком «Кобзар» Тараса Шевченка, віщий сон про Шевченка був мені в 2014 році. Це й стало поштовхом до колекціонування — я не маю інших пояснень стосовно мого захоплення шевченківською фалеристикою».
Зібрання В.Бащака — найбільша в Україні колекція значків, жетонів та медалей із зображенням Тараса Шевченка: 1933 екземпляри станом на 2022 рік. Вона внесена в книгу рекордів України. На сьогодні вона налічує 3600 предметів.
Володимир Бащак — автор книги «ТАРАС ШЕВЧЕНКО. ЗНАЧКИ. МЕДАЛІ. ЖЕТОНИ. НАСТІЛЬНІ МЕДАЛІ. МОНЕТИ», в якій на 316 сторінках відповідно розділам — «До 1917 року», «1918-1960рр.», «Пам’ятні та ювілейні дати», «З іменем Тараса Шевченка», «Пам’ятники», «Кобзар», «Портретні зображення», «Різноманітні заходи, присвячені Т.Шевченку», «Казахстан (м.Шевченко, Актау)», «Діаспорні відзнаки», «Народна творчість» (саморобки), інше, —наведено зображення фалеристичних творів, надано доступну інформацію про них, подано біля 1500 фото та біля 200 світлин настільних медалей, виготовлених в Україні та інших країнах. Представлені й усі відомі монети, банкноти, чеки, присвячені Т.Г.Шевченку.
Колекція В. Бащака викликала щире загальне захоплення. Він оформив її у вигляді хати Шевченка, музичного інструменту кобзи, палітри з пензлем, книжки «Кобзар», листка паперу з пером та каламарем, віконечка з гілками та квітами (за віршем «Садок вишневий коло хати»), паруса з верби, профілю поета.
За словами колекціонера, найдорожча у його колекції медаль випущена 1861 року — у рік смерті Шевченка (саме вона зображена на обкладинці його книги), а найунікальніший екземпляр — портрет Тараса Шевченка, створений за допомогою 2800 цвяхів, якими «вималював» на дошці образ Шевченка-солдата. Володимир Бащак подарував портрет Черкаському музеєві. Найновіша його робота — портрет Тараса Шевченка, створений за допомогою 4800 цвяхів, — подарована шкільному музеєві Тюдівського ліцею разом з книгою та іншими речами з колекції.
Збірка колекціонера, присвячена Шевченкові, яскраво ілюструє любов та пам’ять українського народу до свого поета-генія.
З великою увагою були сприйняті й виступи отців Івана Сабадаша, Юрія Калина та Михайла Дзюби, Василя Герасим’юка, Ольги Сав’юк, Дмитра Колотила, Ольги Гурей, Йосипа Приймака, Світлани Крицкалюк, Аделі Григорук, котрі зазначали, що в історії залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам’ятає і шанує все людство. До них належить ім’я великого українського генія Т.Г.Шевченка. Вони високо оцінили колекцію Володимира Бащака та роботу Марії Чоланюк, дякували за працю, зичили наснаги та ентузіазму, творчих успіхів для піднесення національного духу українців та перемоги в жорстокій війні.
Аделя Григорук після свого виступу подарувала музеєві та шкільній бібліотеці унікальні книги — ілюстрований «Малий Кобзар» львівського видавництва «Світ дитини» 1923-го року та ювілейний «Кобзар» 1941-го року, що побачив світ у празькому українському видавництві «Пробоєм» (Чехія), а також цінні авторські видання, що знайдуть місце в книгозбірні ліцею.
Учасники зібрання оглянули експозицію музею «Історія села Тюдова», екскурсію яким провела Марія Чоланюк.
Доповнили захід учні, які декламували вірші біля погруддя Т.Шевченка на подвір’ї ліцею. На згадку про 165-річчя вшанування пам’яті Т.Шевченка учасники отримали пам’ятні магнітики з репродукцією картини Петра Сахра, а капелан Михайло Дзюба подарував усім медальйони із зображенням Божої Матері та святого архистратига Михаїла.
Продовження заходу відбулося на Сокільській скелі. У цю травневу днину прекрасні гуцульські краєвиди постали перед нашим зором. Побачене вражає. Із Сокільської скелі величний Тарас мудрим зором оглядає могутнє високогір’я, бистроплинну ріку, галицький і буковинський край. Біля його підніжжя б’є джерельний потік Сикавка, який утворює неповторний водоспад.
Із кошиками квітів, прикрашеними жовто-блакитними стрічками, піднімаємося сходами на майданчик. До Тарасових ніг лягають квіти.
Отці Іван та Михайло відправляють панахиду за Т.Шевченка та всіх, хто загинув за вільну Україну.
Тут, на цій Сокільській Тарасовій горі, якось по-особливому прозвучали схвильовані слова краєзнавиці М.П.Чоланюк — про перший народний пам’ятник-обеліск, а в дарунок поетові — вірші, які декламували отець Михайло, Микола Близнюк, Світлана Крицкалюк, Уляна Книш, Аделя Григорук.
А завершилися урочистості спільним виконанням «Заповіту», який проникливо торкнувся струн душі кожного, дозволив ще раз пройти Шевченковим життєвим шляхом.
Ця подія, дякуючи її організаторам, залишиться в наших серцях надовго, бо кожен почерпнув щось важливе для себе й отримав незабутні почуття та враження.
…Пам’ять про Шевченка єднає українців і всіх добрих людей.
Марія Порох,
членкиня Клубу інтелігенції та РО «Просвіта»
м. Косів.
Світлини авторки та ліцею