У межах “Книжкового Арсеналу“, 23 червня, проходила дискусія “Критичність моменту: державна політика у сфері книговидання” за участі міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка. На заході влаштували акцію, закликаючи посадовця піти у відставку.
За словами журналістів Суспільне Культура протестувальники тримали плакати з написами “Ткаченко має піти”, “Ткаченко геть”, “Ткаченка у відставку”, “Розграбовані музеї = діяльність Ткаченка”, “Ткаченко знищує культуру” та інші.
Сам міністр відреагував на акцію, зазначивши, що готовий поговорити з усіма охочими уже після завершення дискусії.
У події також брали участь:
- Олександра Коваль, директорка Українського інституту книги;
- Олександр Красовицький, член правління УАВК;
- Олександр Афонін, президент УАВК;
- Валерій Пекар.
Про що говорили Ткаченко і протестувальники
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Після дискусії Ткаченко підійшов до людей, які вимагали його відставки. Протестувальники згадали про петиції щодо звільнення Ткаченка з посади. Міністр зазначив, що сам підписував одну з петицій.
Також він запитав у протестувальників про їхні претензії до нього. Вони, зокрема, згадали про проблеми виїзду артистів за кордон, який ускладнився після інтерв’ю коміка Андрія Щегеля, який покинув країну за дозволом Мінкульту й не повернувся. Учасники акції наголосили на поганій комунікації міністерства з цього питання. Зокрема говорили про те, що артистам відмовляли у виїзді без пояснень.
“Так, комунікація не найкраща”, — сказав Олександр Ткаченко. Він додав, що артисти все ж виїжджають, і запевняв, що відмовляють тим, хто не стоїть на військовому обліку. Під час розмови він також зазначив, що на законодавчому рівні не врегульоване питання виїзду за кордон артистів. З розмови не було зрозуміло, чи планує міністерство щось змінювати.
Про що говорили у межах дискусії
У межах дискусії Ткаченко згадав закон № 2309-ІХ, який забороняє ввезення на територію України книг з Росії та Білорусі — його 22 червня підписав Володимир Зеленський. Міністр зауважив, що вважає цей крок першим у черзі “суттєвих змін”.
За словами Афоніна, закон сам по собі не працюватиме, якщо не дати відповідні інструменти, щоб “українська книга стала ренесансом”.
Коваль зауважила, що найкращим відображенням держполітики є сума виділених на реалізацію цієї політики коштів.
Ткаченко ж додав, що питання не лише у цьому, а й у “якості культурного продукту”. Також він зазначив, що депутати уже обговорювали недоліки книжкового закону, крім того, на недоліки вказував Мінʼюст. Однак рішення президента підписати його просто зараз є правильним, бо “закон на часі”. А ініціатори [депутати] готові вносити правки та фахово їх обговорювати, зазначив міністр.
Обговорили також фейки, які поширюються суспільством щодо нового закону. За словами учасників дискусії, жодна мова ним не забороняється, є тільки норми, що стосуються перекладу. Також можуть вільно видаватися книжки мовами оригіналу, українською мовою, мовами ЄС та національних меншин.
Згадали також про субсидії для книгарень, які продають книжки виключно українською мовою, мовами країн Євросоюзу та корінних народів України — з 1 січня 2023 року держава повинна була відшкодовувати їм видатки на оренду приміщень. Однак це поки не працює.
На питання про відбудову України — чи має МКІП стратегічне бачення, як підтримувати книговидавничий бізнес під час відбудови, Ткаченко зауважив, що йдеться не тільки про відновлення інфраструктури, а й про “ставлення до самих себе”.
Коментар Олександри Коваль, директорки Українського інституту книги
Олександра Коваль відреагувала на протест проти міністра Ткаченка.
“Бачте, це вияв демократичності нашої влади і нашої країни. Кожен може протестувати, поки це не загрожує інтересам держави, я тільки за”, — сказала вона в коментарі Суспільне Культура.
І додала, що особисто не підписувала петицію про відставку очільника Мінкульту.
Під час дискусії Коваль казала про необхідність збільшити фінансування на книговидавництво. За її словами, люди разом вимагали підписання закону про заборону імпорту книжок із Росії, а тепер разом потрібно боротися за виділення коштів на книговидавництво. Наприклад, підписувати петиції, вимагати дій від місцевої влади.
“Наполягати на тому — Мінфін має це усвідомити, — що кошти, виділені з бюджету на культуру, не є витратами, які просто зникають в пісок, а це реальні інвестиції в розвиток кожного громадянина. А отже, цілої країни”, — сказала Олександра Коваль.
Також директорка УІК розповіла, що в інституції немає повноважень для відновлення пошкоджених бібліотек, УІК може лише закуповувати книжки для бібліотек, але цього року це скасовано. Коваль наголосила, що буде наполягати на відновленні закупівель на 2024 рік.
Заклики до відставки Ткаченка
7 березня 2023 року активіст Юрій Шиян створив петицію, де закликав премʼєр-міністра звільнити з посади Олександра Ткаченка у зв’язку “з неналежним виконанням своїх посадових обов’язків”.
Однак 19 червня зʼявилась відповідь від Дениса Шмигаля, де той повідомив, що не бачить підстав для такого кроку.
Прем’єр зазначив, що зі змісту петиції “неможливо встановити факти та обставини, які давали б чіткі підстави” для того, щоб глава уряду запропонував Верховній Раді звільнити Ткаченка.
Сам Ткаченко у листі до Секретаріату Кабміну зауважив, що, на його думку, сторона, яка запустила інформаційну кампанію, не змогла надати жодних фактів, які б доводили правдивість звинувачень.
А також додав, що попередня петиція не набрала й 1% необхідних підписів.