На батьківщині Тараса Шевченка висадили алею «Тарасових верб».
Про це для Litgazeta.com.ua повідомляє Зоя Ружин.
570-річний ювілей с. Шевченкове (Керелівка) ознаменовано садженням алеї «Тарасових верб» на території КЗ «Шевченківський мистецький ліцей «Колорит» ЧОР». Цю подію було узгоджено із директором ліцею, великою подвижницею, з національно-патріотичним осердям Ларисою Яровенко та головою Шевченківської ОТГ Сергієм Смальком.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Історія цих саджанців сягає у 1850 рік, де у Казахстані (Мангишлаці, нині – Актау) перебував на засланні Тарас Шевченко. Знайшовши на шляху палицю з верби, Тарас Шевченко вирішив її оживити. Посадив, поливав, доглядав і виросла верба розкішною і крилатою на утіху душі видатного українця. У 1963 році (напередодні 150-річчя від дня народження Тараса Григоровича) письменник Андрій Малишко відвідав місце заслання Тараса Шевченка. Саме там виникла думка наламати гілочок верби і привезти в Україну. Андрієм Малишком було висаджено дві верби, одна біля Спілки письменників України, друга – на садибі Максима Рильського. Ініціативу з проведення акції «Тарасова Верба» підтримала Вікторія Колесник, директор літературно-меморіального музею Максима Рильського та Максим Рильський, голова БФ «Троянди й виноград» ім. Максима Рильського. Підготовку до Всеукраїнської акції розпочали у 2012 році, напередодні 200-річчя від дня народження Великого Кобзаря. Укорінення гілочок відбувалося в теплиці видатного вченого Анатолія Потопальського. В 2013 році, в акції автопробігу «Шануймо Кобзаря, ініційованій полтавчанином Володимиром Степанюком, (куди він запросив мене бути його заступником), було висаджено понад 200 «Тарасових верб», а також зібрано по пригощі землі з кожного населеного пункту, де за життя побував Тарас Шевченко. Проїхали ми Кіровоградською, Полтавською, Дніпропетровською, Черкаською, Київською областями. Загалом понад 5000 кілометрів. Завершили акцію в Каневі на Тарасовій (Чернечій горі).
Нинішні ж саджанці «Тарасової верби» вирощено колективом «Лисянського розсадника декоративних рослин Науменко». Валерій Науменко разом із дружиною Лесею привезли саджанці до с. Шевченкове. Місце вибрали гарне, «Тарасовим вербам» буде тут затишно. Лунали виступи: Зої Ружин, Сергія Смалька, Лариси Яровенко, Людмили Шевченко, Тетяни Школьної. Всі відчували важливість історичної події, яка відбулася на чолі з головою Шевченківської ОТГ Сергієм Смалько та директором КЗ «Шевченківський мистецький ліцей «Колорит» ЧОР» Ларисою Яровенко: заслужена артистка України Тетяна Школьна, (яка міцно тримала в руках прапор Євросоюзу), директор Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка» Людмила Шевченко, директор «Лисянського розсадника декоративних рослин Науменко» – Валерій Науменко та пані Леся Науменко, жінка-мироносиця Галина Панченко, регіональний менеджер БФ “МХП-Громаді” Наталя Дуда та усі школярі та працівники ліцею, хто долучився з нами до цієї визначної події на честь 570-річниці від дня заснування с. Шевченкове (Керелівка)!
Алею «Тарасових верб» посадили на єдиному подиху. Тішили око гарні саджанці верби, майоріли прапори. На прохання директора Лариси Василівни, гості ліцею залишили свої відгуки в книзі для відвідувачів навчального закладу. Приміщення вражало дбайливістю і наповненістю національно-патріотичним змістом, який гармонійно переплітається з навчальним процесом. Особливо вразив музей, наповнений предметами домашнього вжитку, мальовничими вишитими експонатами та історично вагомими предметами.
Делегація з прапором України та Євросоюзу, який гордо тримала Галина Панченко, запашним короваєм, вінками та портретом Тараса Шевченка (виконаного заслуженим художником України Олександром Охапкіним) покритого вишитим рушником, вирушила до центрального Будинку культури, де проходив запланований до ювілею урочистий захід.
До пам’ятника Т.Г. Шевченка поставили вінок, виготовлений з колосся та калини, по центрі якого розміщено зображення Ордена. Ще у 2013 році громада с. Шевченкове порушила клопотання про впровадження – «Ордена Тараса Шевченка (1914–1961)». Було підготовлено відповідну документацію та зроблено ескізи. Ініціативу підтримала Київрада! Утім, депутати Верховної Ради України цей почин не підтримали… Сказавши, що є державна премія… Все ж вирішила до ювілею взяти у віночок мрію «Орден Тараса Шевченка (1914–1961)».
Вся делегація вийшла на сцену. Голові Шевченківської ОТГ Сергію Смальку передано запашний коровай на рушникові з тим, щоб після завершеннюя урочистостей преломили цей коровай єдиною родиною Шевченківського краю на єдність, на мир, на перемогу!
Передала Коровай і сказали вітальне слово представники від Спілки письменників України, ТОВ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, Спілки офіцерів України, Національної Ради Жінок України, Київського професійного коледжу з посиленої військової та фізичної підготовки, ГО «ВО «Земляки Придніпров’я», ГО «ВО «Поступ жінок-мироносиць», учасників «Мистецького спецназу», МО «Поступ жінок мироносиць у діаспорі», козацтва та всього українського народу.
Відбулась коротка розповідь присутнім в залі про непересічну подію, висадження алеї «Тарасова верба» в цей знаменний ювілейний день. У дні війни Шевченківська ОТГ займає друге місце в Черкаській області з волонтерської діяльності на підтримку воїнів-захисників. Проводиться велика організаційна робота. Почесну відзнаку Медаль «Волонтер України» вручили голові ОТГ Сергію Смальку, за дорученням голови Спілки офіцерів України Олександра Саська та Валерію Науменку, самовідданому і натхненному директору «Лисянського розсадника декоративних рослин Науменко».
Також на моє клопотання, як очільниці ГО «ВО «Поступ жінок-мироносиць», перед Національною Радою Жінок України (голова Людмила Порохняк-Гановська) почесну відзнаку Медаль «За відданість і любов до України» отримала креативна, наповненій прогресивними прагненнями до удосконалення навчально-виховного процесу директор КЗ «Шевченківський мистецький ліцей «Колорит» ЧОР» Лариса Яровенко та заступник директора з наукової роботи Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка» Людмила Метик.
У виконанні заслуженої артистки України Тетяни Школьної пролунав віночок звитяжних українських пісень. Авторські вірші читала Зоя Ружин. На завершення виступу делегації киян, Сергій Смалько висловив Подяку почесній жительці с. Шевченкове Зої Ружин за активну і дієву співпрацю вже майже чверть століття. У виконанні Тетяни Школьної лунало многії літа для громади с. Шевченкове, воїнів-захисників, Україні! Слава Україні! Слава 570-річному ювілею села Шевченкове! Героям слава! Разом до Перемоги!
Мітинг пам’яті було проведено біля могили батька Великого Кобзаря Григорія Івановича Шевченка та матері Катерини Якимівни Шевченко (Бойко). Як завжди гостинно зустрів нас Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка» на чолі з директором Людмилою Шевченко. Біля могили матері прозвучали виступи присутніх. На завершення заслужена артистка України Тетяна Школьна виконано пісню «Реве та стогне Дніпр широкий». Перед від’їздом делегацію киян пригостили запашним борщем зі сметаною, неймовірно смачними варениками з капустою та узваром. День промайнув швидко, втомлені, але з відчуттям виконаної почесної місії вже близько опівночі повернулися до столиці України сповнені бажанням в єдності робити світ кращим, прагнути бути причетними до важливих історичних подій вносячи посильний вклад у скарбницю перемоги! Слава Україні! Слава воїнам-захисникам! Слава Шевченківському краю! Героям слава!
Висловлюю вдячність громаді села Шевченкове на чолі з головою Шевченківської ОТГ Сергієм Смальком, директору Будинку культури Марії Лоскучеревій, берегині Шевченківського краю, посестрі-мироносиці Валентині Войцехівській, генеральному директору Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка» Людмилі Шевченко, директору «Лисянського розсадника декоративних рослин Науменко» Валерію Науменко, чарівній і сердечній Лесі Науменко, заступнику директора з наукової роботи Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка» Людмилі Метик, директору КЗ «Шевченківський мистецький ліцей «Колорит» ЧОР» Ларисі Яровенко та колективу ліцею за привітання з 750-річним ювілеєм с. Шевченкове, за гостинність і доброзичливість, відкритість, мудрість, професіоналізм, патріотизм і плідну співпрацю ознаменованих цього дня 750-річним ювілеєм с. Шевченкове! Особлива вдячність заслуженій артистці України Тетяні Школьній і посестрі-мироносиці, Галині Панченко, завдяки якій ця поїздка стала можливою.
З ВДЯЧНІСТЮ і ЛЮБОВ’Ю Зоя Ружин, Почесна громадянка с. Шевченкове, членкиня Спілки письменників України, членкиня Правління НРЖУ, ГО «ВО «Земляки Придніпров’я», ТОВ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, керівник «Мистецького спецназу», голова ГО «ВО «Поступ жінок-мироносиць», заслужений працівник культури України.