На Афоні виявили дарчий напис письменника XVI ст. Василя Сурозького святому Івану Вишенському

Досліджуючи маргіналії в українських стародруках XVI – XVII ст., які зберігаються в монастирських книгозбірнях на Святій Горі Афон, українські науковці натрапили на оригінальний автограф українського духовно-культурного діяча з Острозького інтелектуального гуртка, упорядника низки видань Острозької друкарні, соратника князя Костянтини Василя Острозького, духовного письменника та теолога Василя Суразького-Малюшицького.

Як повідомляє istpravda.com.ua, про це директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило написав на своїй сторінці у Фейсбук.

“Унікальний автограф виявлений на Острозькому виданні 1595 р., упорядником якого був особисто Василь Суразький. Це дарчий напис письменника для іншого відомого українського духовно-культурного діяча та подвижника св. Івана Вишенського”, – написав Шумило.

За його словами, це ще один слід, який підтверджує перебування Івана Вишенського на Афоні.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

“Цей дарчий напис засвідчує, що Василь Суразький та Іван Вишенський були давно і близько знайомі та підтримували між собою близькі контакти навіть після того, як Іван Вишенський став затворником на Святій Горі Афон”, – зазначив дослідник.

Свого часу Агатангел Кримський доволі жорстко розкритикував Івана Франка за те, що той висловив припущення, що Іван Вишенський та Василь Суразький були близькими друзями. За це Івана Франка було публічно піддано нищівній критиці та обвинувачено у “безпідставних вигадках” та “спекуляціях”. Але тепер, завдяки цій унікальній знахідці, підтверджено правдивість гіпотези Івана Франка та безпідставність критики з боку його опонентів.

Нагадаємо, на Святій Горі Афон українські науковці розпочали проект з дослідження та підготовки до видання унікального рукопису XVII – XVIIІ століть, де зафіксовані українські гетьмани та козацька старшина, які щедро жертвували на афонські монастирі. Наукова експедиція на Святу Гору Афон стала можливою завдяки підтримці The British Academy та University of Exeter.