На 76-му році життя померла письменниця Олександра Ковальова.
Про це на своїй сторінці повідомив Сергій Жадан.
«Сьогодні вночі померла Олександра Ковальова – українська поетка, перекладачка, педагог, громадська діячка. Моя тітка».
Народилася Олександра Ковальова 28 листопада 1948 р. в с. Бондареве Старобільського району Луганської області. Закінчила факультет іноземних мов Харківського державного університету. Кандидат філологічних наук, доцент факультету іноземної філології Харківського національного педагогічного університету.
Поезії О. Ковальової публікувались у перекладах англійською, білоруською, молдовською, німецькою та російською мовами.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Член НСПУ з 1983 р.
Автор поетичних збірок: «Степові озера», «Обрії», «На два голоси», «На два голоси» (українською та німецькою мовами, у співавторстві з Наду Шмідт), «Абетка доброти» (книга для дітей), «Осіння проща», «Ходім туди, де спить трава» (українською, англійською, німецькою мовами, у співавторстві з Ольгою Тільною), а також книг прози «Триблаженне дерево», «Овлур та інші повісті».
Автор повісті «Пісні з колиски лихоліть»: ч. «Харків», 2017, № 7-8. Перекладацький доробок: 13 книг, в тому числі П. П. Віплінгер «Знаки життя», 1996; Вальтер Загорка «Листи Ромео», 1998; Манфред Шваб «Поміж літом і зимою», 1999; переклади німецьких поетів від середньовіччя до середини 20-го ст. (в тому числі книги: «Потік», 2011; «Блакить», 2014; «Демони міст», 2016; «Мій німецький канон», 2017). Переклад роману Міхаеля Целлера «Кропп. Звіт», ч. «Харків», 2016, № 5-6. Переклад романів Марлізе Арольд «Фатальне закляття», 2016; «Чародійки», 2017.