Михайло Сидоржевський: досі колоніальна ментальність у головах

Заява Секретаріату Національної спілки письменників України щодо закриття Музею Булгакова в Києві викликала чималий резонанс у масмедіях.

Щоправда, досі нема реакції від української влади, зокрема, від Міністерства культури та інформаційної політики.

Проте не забарився скандальний фігаро української псевдополітичної попси, відомий радник «усього Офісу президента», який відреагував на заяву у фейсбуці.

На його думку, закрити музей Булгакова буде рівносильно «відщепленню від себе шматка впливу».

І – така дика теза цього радника: «Сьогодні ми маємо путінське вторгнення, тому що Україну труїть і позбавляє реальної сили… дрібне хутірське стадо, яке намагається втекти від реальності під приводом “патріотизму”. Вони вирішили, що у них тут монополія на патріотизм…»

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

А ось ще імператив від нього: виявляється, саме під гаслами відмови від усього «неукраїнського» Україна 1991 року втратила найбільше в Європі військове угруповання, через що зараз українцям доводиться «пишатися» покупкою волонтерських безпілотників (?!)

Що це?

«Дєржі вора!» чи якась гарбузова каша в голові?

Хотілося б знати, який «вплив» має на увазі цей «радник», котрий нагадує мені когось із персонажів Достоєвського. Чи Кафки. А може й якогось героя романів про Джеймса Бонда…

Війну, виявляється, накликали не ватники і колаборанти, котрі гидувалися всім українським і зневажали «шароварників» і «бєндєровцев», і цим дали привід путіну і його псам увірувати, що їх тут чекають з квітами і короваями.

Війну, значить, накликало «дрібне хутірське стадо» у вишиванках, котре, тупе, відмовилось від усього «неукраїнського»?..

Відмовилось, недолуге, від «русского міра», котрий давав нам, відсталим, унікальну можливість долучатися до високих цивілізаційних здобутків з-під Сизрані і Колими…

Погляд на «бєндєровцев» крізь енкаведистський приціл…

А ще – підказка для кремлівських пропагандистських вертухаїв: вони так ще не здогадались чмирити «нациків»…

Так, Булгаков – талановитий письменник. «Майстер і Маргарита» і «Собаче серце» – літературні шедеври.

Але путіна, а з ним соловйова, дугіна, прілєпіна, мєдвєдєва, кірієнка абсолютно не цікавить шедевральність «Майстра і Маргарити». Їм наплювати з високої кремлівської вежі на «пустопорожні базікання» літературознавців – як своїх, так і чужих.

Для них Булгаков – один із базових маркерів «русского міра» з його ракетами, танками, смертями і руїнами. Один із його стовпів. Його «авангард»…

Для них Булгаков – один із «щупальців» «русского міра», яким вони промацували нас довгі десятиліття.

За «щупальцями» вони запустили в тіло України 24 лютого хижі пазурі.

Вони вогнем випалюють нашу землю, вони люто ненавидять нас лише за те, що ми – українці…

Тим часом корисні ідіоти путіна у високих кабінетах цивілізовано-толерувато обурюються, що якесь там дрібне хутірське стадо у своєму кутку – напівграмотне, відстале від цивілізації, по-мужицьки, з-під солом’яної стріхи і по коліна в гною, – сміє, задрипане, підняти свою немиту руку на безсмертного класика «вєлікой русской літєратури»!..

…Що ж продовжуємо «петляти», як робили це впродовж усіх років незалежності.

Хоч за це «петляння» платимо нині страшну криваву ціну.

Окремих з нас нічого не вчить. Не вчить навіть війна зі страшними кривавими жертвами і загрозою окупації і знищення держави.

Продовжуємо жити в якійсь паралельній реальності. Досі колоніальна ментальність у головах.