Мідянку знають через пісню Тараса Чубая “Сервус, пане Воргол”

Цьогорічним лауреатом Шевченківської премії у
номінації “Література” став закарпатський поет Петро Мідянка за збірку “Луйтра в небо”. Його вірші є енциклопедичними,
вважає поет Віктор Неборак.

“Петро Мідянка живе в
рідному селі Широкий Луг на Закарпатті. Там понад 30 років викладає в школі
українську мову й літературу. Це рідкісний випадок, коли поет залишається на
своїй малій батьківщині. Мідянку знають через пісню Тараса Чубая “Сервус, пане Воргол”.
У колі поетів-вісімдесятників був завжди помітний. Перша його збірка “Поріг”
вийшла 1987-го. “Луйтра в небо” – це вибране. У збірці понад 400 сторінок. Крім
поезії та есеїстки, є розмова з Мідянкою замість передмови. Петро – поет,
завдяки якому в нашій літературі присутнє Закарпаття. Так як Сергій Жадан
представляє Схід України, Павло Вольвач – Південний Схід, Тарас Прохасько –
Галичину. Поезія Мідянки уважна до географічних назв, рослин, людей, історій.
Вона енциклопедична, не яскрава, але дуже стабільна. Цікава поетика, є розумний
баланс між традицією і новішими пошуками. Багато творів написано вільним
віршем. Він не надто експериментує. Але його сприймають як новатора”, –
розказав поет.

“Луйтра в небо” –
означає “драбина в небо”.

“Мідянка любить такі
слівця. Вони додають свіжості. Дбає, щоб мова була особлива, колоритна”, –
додав Неборак.