Українські онлайн-медіа продовжують вдаватися до дискримінації жінок. Рівень сексистських та стереотипних матеріалів щодо жінок залишається незмінним другий рік поспіль.
Як пише divoche.media, про це свідчать результати нового дослідження ГО «Інститут масової інформації» (ІМІ) «Гендерна рівність через 134 роки. Як українські онлайни утверджують сексизм у медіапросторі» щодо 50 українських онлайн-медіа, проведеного в серпні 2024 року.
За даними дослідження, 24 з 50 досліджених онлайн-медіа (48%) у своїх матеріалах про жінок використовують елементи мови ворожнечі, сексизму, дискримінаційної лексики та стереотипізації — найчастіше це виявляється в сексуалізованих описах, відтворенні стереотипного образу «господинь» та акцентуванні на віці, одязі й зовнішності: «Ґабріель Епштейн засвітила інтимні місця у дуже маленькому купальнику» (Gazeta.ua), «Гола Брежнєва після розлучення з Меладзе залізла на коня» (Glavcom), «Ось навіщо огірок у ванній: кмітливі господині використовують його постійно» (УНІАН) тощо).
Окремо ІМІ виділив матеріал Depo.ua про популярність українок на сайтах знайомств, насамперед для sugar-моделі стосунків (sugar baby/sugar daddy). В ньому українські жінки представлені як «персонал для іноземних спонсорів», яким надають перевагу, намагаючись «підшукати відповідну маму своїм спадкоємцям», адже вдома «завжди панує запах щойно приготовленої їжі». Ба більше, цей матеріал є замовною статтею з посиланням на російський домен.
«Практика деяких редакцій засуджувати жінок за одяг, вік чи зовнішність шкідлива, оскільки в суспільстві проводжують поширюватися негативні та стереотипні твердження. У майбутньому через це погіршуватиметься якість життя дівчат та жінок. Водночас зрозуміло, що деяким редакціям цілком нормально з цим, а деякі взагалі почали практикувати сексистські тексти лише цього року. Це пов’язано з падінням залученості аудиторії з контентом. Тому деякі редакції намагаються максимально фантазувати словами, щоб набити клікбейти. Втім, редакції, які в майбутньому хочуть рекламні колаборації з відомими брендами, мають усвідомлювати, що бізнес не буде йти до тих, хто дискримінує чи принижує аудиторію», — наголосила медіааналітикиня ІМІ Яна Машкова.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Дослідження проводилося з 12 липня до 12 серпня та охопило медіа: ТСН, «Українська правда», NV, «Цензор.нет», «РБК-Україна», «24 канал», Liga.net, «Еспресо», «Гордон», «Фокус», «Кореспондент.net», УНІАН, Obozrevatel, «Главком», Gazeta.ua, «Апостроф», «Суспільне», Zahid.net, Українські новини, Укрінформ, Newsyou.info, Delo.ua, «Главред», «Телеграф», «Новинарня», «Громадське», УНН, «Політека», LB.ua, «Слово і діло», «Знай.UA», ZN.UA, «Хвиля», «Коментарі»«Інформатор», Інтерфакс-Україна, «КП в Україні», «Новини.Live», «Радіо Свобода», «Букви», «Рубрика», «Бабель», «Факти», «Економічні новини», «Подробиці», Lenta.ua, Depo.ua, «Страна», «Прямий» та «5 канал».
- У 2023 році Інститут масової інформації фіксував аналогічні показники сексизму та дискримінації щодо жінок в українських онлайн-медіа.
- Раніше ІМІ оприлюднив результати 10-річного моніторингу представленості жінок в онлайн-медіа та тем, в яких вони фігурують. Виявилося, що з 2014-го до повномасштабного вторгнення кількість експерток і героїнь матеріалів мала тенденцію до зростання, проте велика війна звела нанівець багаторічний прогрес. За даними моніторингу, частка новин із мовою ворожнечі щодо жінок становить 61,5%.
Фото: Andrea Piacquadio: Pexels