Для
відзначення 200-ліття аргентинської державності посольство цієї країни в
Україні запланувало низку літературно-мистецьких акцій, спрямованих на
ознайомлення різних за віком та уподобаннями українських громадян з культурою
Аргентини – від концерту зірок аргентинського танго до перегляду
повнометражного анімаційного фільму «Мишенятко Перес-2» у столичному Будинку
кіно.
Окреме
місце в цьому ряду посідає конкурс на кращий літературний переклад творів
визначних аргентинських письменників ХХ століття Хорхе Луїса Борхеса та Хуліо
Кортасара, проведений у Київському Національному лінгвістичному університеті на
факультеті іспанської мови. На цьому, власне, під час урочистої церемонії
нагородження переможців конкурсу наголосила посол Аргентинської Республіки в
Україні Ліла Ролдан Васкес, відзначивши особливу роль книги, літератури
взагалі, для взаємопізнання народів та діалогу культур. Як на мене, ініціатива
проведення конкурсу – це ще й дружня підказка вітчизняному Міністерству освіти
та науки та Національній спілці письменників України, які мали б дбати про
підготовку та заохочення молодих перекладачів. Той факт, що в конкурсі, який
відбувся в рамках лише одного навчального закладу, взяли участь 17 студентів,
причому двоє – в обох номінаціях (поезія та проза), свідчить як про
необхідність системного пошуку творчо обдарованої молоді, так і про доцільність
виокремлення та запровадження (принаймні факультативно) курсу художнього
перекладу в лінгвістичних вишах країни.
На
користь цієї тези свідчать зокрема перші спроби пера в жанрі поетичного
перекладу Аліни Галицької, Лариси Морозенко, Павла Шевцова, Валерії
Карабанової, в жанрі прозового перекладу Анастасії Орлюк, Ярослави Балицок
(обидві визнані переможницями в цій номінації), Світлани Сокуренко та деяких
інших студентів, які за сприятливих умов можуть вирости в добрих перекладачів.
Щоб переконатися в цьому, пропоную читачам «Української літературної газети»
оцінити «Мілонгу про Мануеля Флореса» Хорхе Луїса Борхеса в тлумаченні студентки-п’ятикурсниці
Аліни Галицької (переможниці в номінації «За кращий поетичний переклад»).
Сергій БОРЩЕВСЬКИЙ, письменник,
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
лауреат літературних премій
ім. І. Кошелівця та ім. М. Рильського,
член жюрі конкурсу
Хорхе Луїс БОРХЕС
Мілонга Мануеля Флореса
Мануель Флорес скоро помре
Це – як монета розмінна
Смерть – одна зі звичок
Що має кожна людина
Та попри це мені шкода
Життю прощавай говорити
Цій речі солодкій та звичній
Відомій під словом «жити»
Вени на цих руках
Що мають бути моїми…
У світлі вранішніх зір
Здаються мені чужими
Чотири постріли влучні
А згодом – прийде забуття
Мерл?н говорив, нерозлучні
Народження і життя
Скільки ж усяких речей
Бачив… і вже не забуду!
А що ж я
побачу іще
Опісля Божого суду?
Мануель Флорес скоро помре
Це – як монета розмінна
Смерть – одна зі звичок
Що має кожна людина
Переклала Аліна Галицька