Саме з таких міркувань літератори, що взяли участь у Літературно-патріотичнім святі у спільному проєкті Львівської наукової бібліотеки Національного університету “Львівська політехніка” ‘Кава на Професорській” та Львівської письменницької організації, читали свої вірші, ділилися роздумами про воєнне сьогодення. Бо коли якось воїни на передовій отримали книги, то сказали, що хотіли б читати не про війну, а про кохання, життя, звичайні людські радощі. Хоч би як це видавалось не парадоксально, але ж – закономірно. Воїни на фронті прагнуть читати про мирне життя, щоб відволіктися від постійної присутності війни. Людям у тилу ж важливо читати патріотичні вірші, оскільки вони не стикаються з війною безпосередньо, і така поезія допомагає підтримувати бойовий дух і зв’язок з фронтом.
В залі було багато шанувальників поезії, особливо тимчасово переміщених осіб з усіх куточків України, яких прихистив Львів.
Вони прийшли почути поетичне слово в виконанні письменників Марії Людкевич, Петра Шкраб’юка, Любові Бенедишин, Галини Іванової, Ольги Кіс, Лани Перлулайнен, Олеся Гордона, Дзвенислави Чабан-Леус, Івана Гентоша, Мирослави Данилевської, Валентини Лотоцької, Оксани Лозової, Наталі Калиновської, розмірковування Юрія Грешка, а також гості з Києва – поетеси та перекладача, секретаря НСПУ Інни Ковальчук. Загалом виступило 15 письменників.
Очільник Львівської письменницької громади, який, до речі, модерував захід, заслужений діяч мистецтв України Олесь Дяк вручив від імені Львівської обласної адміністрації почесні грамоти письменникам, які творять сучасну літературу, за активну громадянську позицію і вагомий внесок у відродження духовності українського народу та з нагоди Дня незалежності України Дзвениславі Чабан-Леус, Теодорі Савчинській-Латик, Яніні Волосецькій Аль-Коні, Людмилі Пуляєвій, Галині Скірській, Володимиру Гануличу.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Урочисте дійство відбулося в день Державного Прапора України, символізуючи пошану до обох прапорів – синьо-жовтого та червоно-чорного, за дві барви яких дорого заплачено, а за їхню живучість віддано численні життя.
Наприкінці письменники подарували власні книги для студентської бібліотеки політехніки.
Леся Бернакевич, Львівська обласна організація НСПУ
Світлини Михайла Милого