Луценко у в’язниці читає книжки

120

Екс-міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, який нині перебуває у в’язниці,
висловив свої міркування з приводу стану сучасної української літератури. Так, він стверджує, що «єдина вада
української книги – це відсутність попиту», одначе «безграмотним людям при
владі важко це помітити й вирішити проблему». Про це він заявив у своєму блозі
на сайті видання «Фокус».

«Я не поділяю
модного нині плачу за українською книжкою, – стверджує Юрій Луценко. – Навпаки!
Саме в останні роки висхле допіру русло української літератури знову
наповнилося живильною вологою, і письменники пропонують читачеві не лише
якісні, а й різножанрові роботи». Крім того, Луценко завважив, що нині фактично
відсутня ідеологічна й пропагандистська література, а отже – «тепер є що
почитати, а не погортати».

Також Юрій
Луценко назвав три «найважливіші» для себе імені в сучасній українській
літературі. Юрій Андрухович, Оксана Забужко й Ліна Костенко – за творчістю цих
трьох письменників екс-міністр внутрішніх справ спостерігає попри довготривале
ув’язнення.
«…Я не раз рятувався українськими книгами, – розповідає Луценко. – Граничне
напруження від зведень МВС знімали «12 обручів» Юрія Андруховича. До сих пір
вважаю це найкращим сучасним українським твором. Песимізм після президентських
виборів 2010 року долав украй актуальною й розумною книгою Оксани Забужко «Музей покинутих секретів».
Перший шок від самотності у в’язниці лікував «Записками українського самашедшего» Ліни Костенко».

На думку
Луценка, «проблема української книги – не у виборі чи якості, а в попиті. І
біда зовсім не у «кусючих» цінах, а в тому, що пігмеї при владі вбивають
потребу в читанні». «І цю проблему потрібно вирішувати. І перше, що слід було б
зробити, – ввести обов’язкову декларацію прочитаних за рік книжок для вищих
урядових осіб і кандидатів на їхні місця. Гадаю, ці переліки (з перевіркою на
прес-конференціях) скажуть суспільству більше, ніж усі фінансові звіти й
політичні програми. І друге – створити, беручи за приклад успішний досвід
Польщі, Інститут української книги, який би взявся за відродження країни людей,
які читають і мислять», – підсумував Юрій Луценко.

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!