Американська мисткиня, музикантка та композиторка Лорі Андерсон стала 13-ю учасницею проєкту Future Library, у межах якого відомі автори пишуть тексти, що залишаються засекреченими на 100 років. Як пише bzh.life, про це повідомляє The Guardian.
Рукопис Андерсон зберігатиметься в спеціальній кімнаті публічної бібліотеки Deichman Bjørvika в Осло. Усі тексти відкриють лише у 2114 році — тоді їх уперше надрукують у вигляді антології.
Future Library започаткувала художниця Кеті Патерсон у 2014 році. Щороку або раз на кілька років до проєкту запрошують одного письменника чи митця, який передає новий твір на зберігання. Серед попередніх учасників — Девід Мітчелл, Еліф Шафак, Карл Уве Кнаусґор, Ціці Данґарембґа, Валерія Луїселлі та Амiтав Ґош.
Для друку антології використають папір із дерев із лісу Future Library у Нордмарці на півночі Осло. У 2014 році Патерсон висадила там 1000 ялин.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Що саме написала Андерсон, наразі невідомо. Це може бути текст, історія, музична партитура або набір інструкцій. Сама Андерсон розповіла, що з дитинства любила книжки, бібліотеки та дерева. Вона сподівається написати щось про любов, що буде корисним для людей, які прочитають її роботу через майже 90 років.
«Мої улюблені книжки — ті, в яких я можу почути чийсь голос», — пояснила мисткиня, додавши, що намагатиметься зробити свій текст зрозумілим для людей майбутнього.
Андерсон стала першою учасницею проєкту, чий майбутній твір може бути не лише літературним текстом. Вона працює на перетині музики, театру, образотворчого мистецтва, технологій та перформансу.
Організатори пояснили її вибір здатністю створювати роботи, які «говорять крізь час» і дозволяють уявляти майбутнє, якого ми ще не можемо передбачити.