Літературну премію Валерія Шевчука вручено Володимиру Даниленку

85

27 вересня в Житомирі відбулася офіційна церемонія вручення
всеукраїнської літературної премії Валерія Шевчука, якою нагороджується краща
книжка української прози. Минулого року премію одержав Юрій Щербак  за роман-антиутопію «Час смертохристів:
Міражі 2077 року».

Цього року експерти і літературознавці з різних міст, що
викладають сучасну українську літературу, запропонували до розгляду журі 28
видань, серед яких були книжки Василя Кожелянка «Діти застою», Оксани Забужко
«З книги мап і людей», «Володимира Діброви «Чайні замальовки», Євгенії
Кононенко «Російський сюжет», Тані Малярчук «Біографія випадкового чуда», Ігоря
Павлюка «Поза зоною», Юрка й Тараса Прохаськів 
«Відстані та вібрації», Лариси Денисенко «Відлуння: від загиблого діда
до померлого», Володимира Єшкілєва «Усі кути трикутника», Ольги Слоньовської
«Дівчинка на кулі».

               Премія
зорієнтована на класичні зразки художньої прози, що має високий стиль і несе
гуманістичні ідеали, тому до фіналу дійшло лише п’ять видань: книжка повістей
Володимира Даниленка «Тіні в маєтку Тарновських», романи Юрія Винничука «Танго
смерті», Мирослава Дочинця «Криничар», Григорія Гусейнова «Господні зерна»  та збірка оповідань Любові Пономаренко «Синє
яблуко для Ілонки».

Після голосування журі лауреатом премії став Володимир
Даниленко. Його «Тіні в маєтку Тарновських» – це книжка повістей, у яких
родинні історії переплетені з тонким знанням природи  любовних конфліктів, соціального та
культурного аналізу життя суспільства.

Про своєрідність естетики книжки  «Тіні в маєтку Тарновських» відомий
літературознавець, професор Ярослав Поліщук писав: «Цілком доречно Даниленко
вкраплює у свої оповіді елементи інтелектуальної історії, що не лише посилюють
інтригу читання, а й надають повістям більшої вірогідності та глибини. Таким чином
у повісті «Сонечко моє, чорне й волохате» читачеві відкривається – не прямо, а
опосередковано, через поламану кар’єру Євгена Луня, одного з нереалізованих
піаністів-віртуозів – епізод київського музичного авангарду 1960-х, однієї з
феноменальних спроб відродження високої школи композиції на вітчизняному
культурному ґрунті нашої епохи. У повісті «Тіні в маєтку Тарновських» своєю
чергою снуються легендарні історії про відомих шляхтичів-меценатів Тарновських,
їхні колекціонерські та любовні пристрасті, а також про амурні пригоди Марка
Вовчка, передані не без пікантних подробиць…».

Премія Валерія Шевчука започаткована Інститутом філології та
журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франка і
вручається щороку в місті, де народився видатний український письменник.

 

                                                                                                  
Віктор Коваль

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!