Література, діти і держави

200

У бібілотеці ім.
Григорія Перлічева (м.Охрид, Республіка Македонія) відбувся міжнародний
письменницький форум «Література для дітей: сьогодні і завтра».

До стародавнього
македонського міста, з якого в ХІ столітті розпочалася слов’янська письменність,
прибули літератори і науковці з трьох балканських країн – Македонії, Болгарії
та Албанії.

Йшлося насамперед
про ті проблеми, які існують в літературі для наймолодших читачів – незалежно
від національних та релігійних особливостей кожної з представлених на форумі країн.

За словами
болгарського поета і перекладача Атанаса Звездінова, в Болгарії нині з’являється
чимало нових авторів, які пишуть твори для дітей, але переважно це поетичні
твори, рідше – коротка проза (оповідання, казки), і майже немає якісних
повістей та романів. Книги для дітей видають сьогодні приватні видавництва,
державна підтримка проявляється лише у тому, що Міністерство культури щорічно виділяє
близько 2 млн доларів на закупівлю книжок для бібліотек. Але при цьому автори
дуже рідко отримують за свої книги пристойні гонорари, часто видаються взагалі без
гонорарів або й за власні кошти. Що ж до болгарських часописів для дітей, то останнім
часом їх спікала велика криза. Більшість із тих, що видавалися років 10-15 тому,
просто припинили своє існування через брак фінансової підтримки з боку держави,
а ті, які нині існують, є комерційними і носять не пізнавальний, а радше
розважальний, ігровий характер.

В Македонії
ситуація з так званою «дитячою» літературою не набагато краща. Про це розповів
письменник і видавець книжок для дітей Олександр Поповський. Так само існують
проблеми з кількістю та яскістю часописів, з гонорарами для авторів. В
Македонії є кілька нагород у цій сфері, але, на жаль, вони даються за вже
видані книги, а конкурсів на кращий рукопис, а відтак своєрідного заохочення до
писання творів для дітей, немає. Спостерігається певне жанрове розмаїття –
поезія, байка, оповідання, повість, роман, але, на відміну від Болгарії, в
Македонії майже немає нових імен, молоді письменники не хочуть писати для дітей.
Причина проста: державна підтримка такої літератури недостатня, фінансуються
переважно академічні видання, а приватні видавництва шукають комерційно
успішного чтива, і лише декілька з них спеціалізуються на «дитячій» літературі.

На форумі був
присутній голова Спілки албанських авторів літератури для дітей Панделі Кочі.
За його словами, в Албанії сьогодні видаються переважно перекладні твори світової
літератури – як класичні («Робінзон Крузо», «Пригоди Тома Сойера»), так і
сучасні («Гарі Потер» та ін.). Раніше в Тирані, столиці Албанії, величезними
накладами виходили три дитячі часописи, що фінансувалися державою. Нині немає
жодного державного часопису і жодного державного видавництва, які б видавали
твори для найменших читачів. А приватні видавництва і часописи керуються
виключно комерційними інтересами. Як і в Македонії, в Албанії немає нових імен
– наймолошому авторові, який пише твори для дітей – 50 років. Ще гірша ситуація
в албанській діаспорі – в Косово та Македонії, дуже часто письменників навіть
не пускають до шкіл – а отже, і до читачів.

Обговрювали також
і питання відсутності в усіх трьох країнах хорошої школи ілюстраторів, а отже,
належної культури оформлення книжок для дітей.

Але не все аж так
кепсько. Учасники форуму привезли з собою чимало книжок – як власних, так і
своїх колег, причому, не лише мовою оригіналу, а й у перекладі на інші мови.

Література для
дітей є. Просто тим, хто її пише, потрібно частіше зустрічатися між собою,
спілкуватися, обговорювати спільні проблеми та можливі шляхи їх подолання,
зрештою – ділитися досвідом, розширюючи власні знання за межі державних
кордонів.

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!