Література, діти і держави

88

У бібліотеці ім. Григорія Перлічева (м.Охрид,
Республіка Македонія) відбувся міжнародний письменницький форум «Література для
дітей: сьогодні і завтра».

До стародавнього македонського міста, з
якого в ХІ столітті розпочалася слов’янська писемність, прибули літератори і
науковці з трьох балканських країн – Македонії, Болгарії та Албанії.

Йшлося насамперед про ті проблеми, які
існують в літературі для наймолодших читачів – незалежно від національних та
релігійних особливостей кожної з представлених на форумі країн.

За словами болгарського поета і перекладача
Атанаса Звездінова, в Болгарії нині з’являється чимало нових авторів, які
пишуть твори для дітей, але переважно це поетичні твори, рідше – коротка проза
(оповідання, казки), і майже немає якісних повістей та романів. Книжки для
дітей видають сьогодні приватні видавництва, державна підтримка проявляється
лише у тому, що Міністерство культури щорічно виділяє близько 2 млн доларів на
закупівлю книжок для бібліотек. Але при цьому автори дуже рідко отримують за
свої книжки пристойні гонорари, часто видаються взагалі без гонорарів або й за
власні кошти. Що ж до болгарських часописів для дітей, то останнім часом їх спіткала
велика криза. Більшість із тих, що видавалися років 10-15 тому, просто
припинили своє існування через брак фінансової підтримки з боку держави, а ті,
які нині існують, є комерційними і носять не пізнавальний, а радше розважальний,
ігровий характер.

У Македонії ситуація з так званою
«дитячою» літературою не набагато краща. Про це розповів письменник і видавець
книжок для дітей Олександр Поповський. Так само існують проблеми з кількістю та
яскістю часописів, з гонорарами для авторів. У Македонії є кілька нагород у цій
сфері, але, на жаль, їх присуджують за вже видані книжки, а конкурсів на найкращий
рукопис, а відтак своєрідного заохочення до писання творів для дітей, немає.
Спостерігається певне жанрове розмаїття – поезія, байка, оповідання, повість,
роман, але, на відміну від Болгарії, в Македонії майже немає нових імен, молоді
письменники не хочуть писати для дітей. Причина проста: державна підтримка
такої літератури недостатня, фінансуються переважно академічні видання, а
приватні видавництва шукають комерційно успішного читва, і лише декілька з них спеціалізуються
на «дитячій» літературі.

На форумі був присутній голова Спілки
албанських авторів літератури для дітей Панделі Кочі. За його словами, в Албанії
сьогодні видаються переважно перекладні твори світової літератури – як класичні
(«Робінзон Крузо», «Пригоди Тома Сойера»), так і сучасні («Гарі Потер» та ін.).
Раніше в Тирані, столиці Албанії, величезними накладами виходили три дитячі
часописи, що фінансувалися державою. Нині немає жодного державного часопису і
жодного державного видавництва, які б видавали твори для найменших читачів. А
приватні видавництва і часописи керуються виключно комерційними інтересами. Як
і в Македонії, в Албанії немає нових імен – наймолодшому авторові, який пише
твори для дітей – 50 років. Ще гірша ситуація в албанській діаспорі – в Косово
та Македонії, дуже часто письменників навіть не пускають до шкіл – а отже, і до
читачів.

Обговрювали також і питання відсутності в
усіх трьох країнах хорошої школи ілюстраторів, а отже, належної культури
оформлення книжок для дітей.

Але не все аж так кепсько. Учасники форуму
привезли з собою чимало книжок – як власних, так і своїх колег, причому, не
лише мовою оригіналу, а й у перекладі на інші мови.

Література для дітей є. Просто тим, хто її
пише, потрібно частіше зустрічатися між собою, спілкуватися, обговорювати
спільні проблеми та можливі шляхи їх подолання, зрештою – ділитися досвідом,
розширюючи власні знання за межі державних кордонів.

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!