Драма-феєрія «Лісова пісня» Лесі Українки бачила світ
багатьма мовами світу. Нещодавно вона «народилася» ще й бенгальською! Допомогла Мрідула
Гош – індійська громадська діячка, яка багато років живе і працює в Україні.
Бенгалі – офіційна мова Бангладеш, а також штату Індії — Західна
Бенгалія. Цією мовою розмовляють понад 215 мільйонів осіб!
Аби не забути свою рідну бенгалі, Мрідула Гош взялася за
незвичну для себе роботу – переклад одного з найвідоміших творів української
поетеси.
Якщо Леся Українка легендарну «Лісову пісню» написала за 14
днів, то Мрідула на переклад витратила майже… 10 років.
Це була робота не тільки над літерами, а над духом твору, –
говорить Мрідула Гош. – Я не використала жодну третю мову, щоб зробити
переклад.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Мрідула знайшла аналоги в індійській міфології, і героїв Лесі Українки
нарекла на рідний своєму народу манер. Мавка в перекладі Мрідули з’являється як
Майя – ілюзія або тимчасове сприйняття духу, Русалки – як ефірні створіння
Джолопорі, а Потерчата – залишені діти Гарано-дхон.