На Лейпцизькому книжковому ярмарку (19-22 березня) українські видавці представили сучасну літературу України національним стендом. “Filling In” («Заповнення») — так звучало гасло української програми: ми поки що прагнемо заповнити прогалини у сприйнятті України у світі. Український стенд реалізував Український інститут книги за підтримки Міністерства культури України, Міністерства закордонних справ України та партнери.
Цього року Лейпцизький книжковий ярмарок зібрав рекордну кількість відвідувачів за всю історію фестивалю: сюди прийшли 313 тисяч людей. Це на 17 тисяч більше, ніж торік. Свою продукцію представили 2044 видавці з 54 країн.
На українському стенді свої книги презентували видавництва «Моя книжкова полиця», «Час майстрів», «Видавництво Старого Лева», «Час Змін Інформ», «Білка», видавничий дім журналу «Пам’ятки України», німецько-український журнал Gel[:b]lau. Власну добірку книжкових видань представив «Мистецький арсенал».
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
На відкритті українського стенда виступили німецькі політики та організатори події: директорка Лейпцизького книжкового ярмарку Астрід Бьомміш, уповноважений федерального уряду Німеччини з питань культури та ЗМІ Вольфрам Ваймер, президент Федерального агентства з політичної освіти Німеччини Зонке Рікс, заступниця мера Лейпцига з питань культури Скаді Єнніке.
«Присутність на одному з найстаріших фестивалів, який цього року відвідали понад 300 тисяч людей, є для нас дуже важливою, адже це насамперед майданчик для промоції перекладів української літератури, яка тривалий час залишалася білою плямою на мапі світової літератури, — розповіла заступниця директора Інституту української книги з міжнародної співпраці Олена Одинока. — Для нас важливо говорити про тривкість і тривалість нашої літератури, про імена, які були стерті століттями пригноблення, про сучасну українську літературу, яка твориться в умовах війни росії в Україні, про тих, хто творить її зараз, і про тих, чиї імена, на жаль, уже на стіні пам’ятування, але їхня творчість має жити далі, а ми повинні бути їхніми голосами. Я щиро вдячна всім партнерам, разом з якими нам вдалося втілити сильну програму заходів за участі українських та іноземних спікерів і привернути увагу до нашої літератури, нашого досвіду і до України загалом».
Мотив «заповнення прогалин» вдалося вже частково реалізувати, розповідає керівниця відділу комунікації та бібліотеки Goethe-Institut в Україні Марія Шубчик: «Цього року на Лейпцизькому книжковому ярмарку поряд із численними перекладами українських авторів німецькою мовою з’явилось ще більше праць німецьких інтелектуалів та дослідників, які звертаються до української історії, літератури й культури, наприклад, нові публікації Мартіна Шульце Весселя. Україна входить і в художні світи: у романі Ульріке Альмут Зандіг з’являється вигадане українське місто Волнополь. Це вже не жест солідарності, а ознака глибшої культурної присутності, до якої ми прагнемо, і яка вже сьогодні змінює карту європейської літератури».
На стенді України можна було придбати переклади української літератури німецькою та англійською мовами. Цю важливу частину роботи стенда організувала перекладачка, літературна критикиня і редакторка Ганна Гнедкова.
Реалізація українського стенда на Лейпцизькому книжковому ярмарку стала можливою завдяки підтримці Міністерства культури України, Міністерства закордонних справ України, Посольства України у Федеративній Республіці Німеччина, Oseredok Leipzig, та завдяки фінансуванню з боку Уповноваженого федерального уряду Німеччини з питань культури та медіа, а також підтримці з боку міста Лейпциг, NUMO та Міністерства закордонних справ Німеччини.
Українська програма
Як чотири роки повномасштабної війни вплинули на мову, пам’ять і повсякденність? Це стало ключовою темою насиченої української програми, у рамках якої відбулося аж 30 подій.
Серед них — публічна розмова «Культура “пори все”» за участю філософа Володимира Єрмоленка, німецького видавця Андреаса Ростека та перекладачки з української на німецьку Тіне Гаммер; дискусія «Поширені міфи про мови в Україні» за участю письменниці Євгенії Кузнєцової; обговорення української феміністичної літератури, у якому брали участь культурологиня Тамара Гундорова, літературознавиця Роксоляна Свято, письменниця Наталка Сняданко та німецька експертка з питань дезінформації Гайке Вінкель.
З літературним перформансом “Echoes” / «Відлуння» виступили поетка, парамедикиня добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри» Олена Герасим’юк та поет, військовий Павло Матюша.
Арт-менеджерка Олеся Островська-Люта, канадський культуролог Адріан Івахів, культурологиня Дар’я Цимбалюк та німецький дослідник-культуролог Філіпп Голл дискутували про вплив війни на природу та міркували, як про це розповідати.
Під час ярмарку презентувала книжку, створену на основі фронтових щоденників доброволиці Міжнародного легіону, бойової медикині батальйону «Карпатська Січ» німкені Діани Савіти Ваґнер, яка загинула на фронті на початку 2024 року. Книжка має назву «Тексти європейки, яка стала українкою. Щоденник з фронту Савіти Діани Ваґнер».
Кілька подій присвятили літературі для дітей, бо ж один із важливих викликів сьогодення — знайти слова й образи, якими можна говорити з дітьми на складні теми. На ярмарку, зокрема, обговорили книжку для дітей Катерини Міхаліциної і Станіслава Дворницького «Реактори не вибухають. Коротка історія Чорнобильської катастрофи». «Мене особисто найбільше вразила панель про дитячу літературу й дискусія про цю книжку. Згадуючи про своє дитинство, Катя сказала: «Я пам’ятаю страх, але не пам’ятаю відповідей», — згадує про дискусію перекладачка Тіне Гаммер з асоціації Translit e.v.
Це лише невеличка частина української програми. Всі події зібрано тут.
Українську програму на Лейпцизькому книжковому ярмарку реалізували Український інститут книги за підтримки Міністерства культури України та Міністерства закордонних справ України, Goethe-Institut в Україні та програма ЄС House of Europe, яку втілюють Goethe-Institut в Україні, Український інститут, Мистецький Арсенал та Федеральна агенція політичної освіти Німеччини у співпраці з міжнародними партнерами.
Загалом протягом Лейпцизького книжкового ярмарку відбулося близько 3 тисяч культурних подій.
Більше про ярмарок
Лейпцизький книжковий ярмарок — другий за величиною книжковий ярмарок у світі (після Франкфуртського). Він входить до 50 найбільших виставок у світі.
Ярмарок має корені у XV столітті, а вже у XVIII і XIX столітті розквітав як місце зустрічі європейських торговців книжками. Сучасний ярмарок призначений передовсім для широкого загалу: сюди з’їжджаються читачі й читачки, щоб зустрітися з авторами та купити книжкові новинки. Ярмарок щороку відвідує близько 280 тисяч людей. Свою продукцію виставляють понад 2 тисячі видавців приблизно з 50 країн (після 2020 року).
До 2017 у ярмарку брали участь лише індивідуальні видавці з України, а у 2017 з’явився перший національний стенд. Стенди були у 2018 і 2019 роках. У 2020 та 2021 ярмарок скасували через епідемію, у 2022 українська делегація також не їздила до Лейпцига. З 2023 року Україна бере активну участь у ярмарку і щороку представляє найсучасніші видання.