На початку XX століття китайський письменник-есеїст Лінь Шу взяв на себе відповідальність зробити переклад першої частини “Дон Кіхота” класичною китайською мовою. Він не знав ні іспанської, ні будь-якої мови Західного світу, але завдяки допомозі друга Чень Цзяліня, який говорив англійською, виконав свою роботу.
З помилками, винаходами та переосмисленнями Лінь “переписав” першого Дон Кіхота на мандаринську мову, сказано на сайті Інституту Мігеля де Сервантеса. Про це повідомляє suspilne.media.
“Історія зачарованого лицаря” була опублікована у 1922 році. Тоді китайські читачі вперше познайомилися з героями-лицарями Сервантеса.
Лінь Шу, перекладаючи “Дон Кіхота” без знання мови, нагадував героїв славетного письменника: мандрівка у пошуках мрій та подвигів. Тому майже через 100 років в Іспанії вирішили вшанувати пам’ять китайського перекладача, переклавши його китайський варіант тексту на іспанську мову. Ця подія присвячена 405 річниці з дня народження Сервантеса.
Лінгвістичні пошуки розпочались вісім років тому після того, як Інститут Сервантеса в Пекіні виставив деякі предмети, зібрані одним китайським колекціонером. Він 20 років розшукував у антикварних магазинах різні китайські переклади Сервантеса.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Серед предметів, як зазначає Інма Гонсалес Пуй, директор Інституту Сервантеса в Шанхаї, була “Історія зачарованого лицаря” Лінь Шу: “Маленька коштовність, хоча вона виглядала як звичайний блокнот”.
Над перекладом з китайської на іспанську працював професор класичної китайської літератури Університету Гранади Алісії Релінке. За його словами, переклад Лінь Шу – вільна творча інтерпретація “Дон Кіхота”.
Найбільші відмінності містяться у самих персонажах. Дон Кіхот – відомий у книзі як Кісада – менш оманливий і більш вчений, тоді як Санчо Панса – більше учень освіченого господаря, ніж супутник шаленого лицаря. Священник, який намагається вилікувати Дон Кіхота від марень, стає лікарем, тоді як Дульсінея, яку Дон Кіхот ідеалізує, описується прекрасним китайським епітетом “Нефритова леді”. Лін також видалив зі свого перекладу усі згадки про Бога і назвав худого та старого Росінанте “швидким конем”.
Інститут Сервантеса видав “Історію зачарованого лицаря” одночасно в Мадриді, Пекіні та Шанхаї. Книга двомовна – з оригінальним текстом Лінь Шу та іспанським перекладом Алісії Релінке.
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.