Киянка здає російські книги на макулатуру

593

Українці активно почали позбуватися літератури російських авторів.

Тетяні Кірій — 24. Своє життя без книг дівчина уявляє важко. Цікавитися та занурюватися у паперові світи її ще дитиною привчили батьки. А пізніше, на уроках літератури, для себе відкрила українську поезію. Зокрема Ліну Костенко та Лесю Українку, вірші яких, каже, торкалися віддалених задвірків її душі.

«Не порахую, скільки разів перечитувала збірки поетес. Та й навіщо рахувати, якщо ті слова не мають терміну давності», — розповідає «Вечірньому Києву» Тетяна.

У дорослому житті дівчина почала цікавитися прикладною літературою. Сьогодні у її руках тексти про взаємовідносини та емоції людей.

«До душі читати психологію, дізнаватися про особливості людей, їх страхи, мотивацію та вміння ділити цей світ з іншими», — пояснює дівчина.

Останніми місяцями Тетяні читається вкрай погано, через зрозумілі нам усім обставини. Її домашня бібліотека майже не поповнювалась новими авторами. Як і не поповнювалася колекція книжок у квартирі її хлопця, де нині живуть закохані.

Ще до війни киянка планувала перебрати забиті полиці настільних книжок у квартирі хлопця. Уся література — спадщина його батьків. У більшості праці написані російською. До повномасштабної війни Тетяна планувала продати застарілу хрестоматію гідному поціновувачу. Втім, зараз настрій щодо цих книг кардинально змінився.

«Попри геноцид українців, росіяни знищують й культурну спадщину нашої країни. Шматують, спалюють працю видатних українських письменників. Зокрема унікальні екземпляри. А портрети авторів спотворюють рашистською свастикою. Після такого хочеться раз і назавжди відхреститися від всього російського. І я почала з того, що було під рукою — з книжок російських авторів», — пояснює киянка.

Брати приклад з окупантів з підлітковим рівнем розвитку, а саме спалювати книги, Тетяна, ясна річ, не стала. Натомість дівчина перебрала усю літературу на полицях та почала шукати пункти приймання макулатуру, що поруч із її будинком у Дарницькому районі.

«Одну з найвідоміших утопій світу — „451 градус за Фаренгейтом“ Бредбері написав під враженнями спалювання нацистами творів „антинімецьких“ авторів. Він писав: „Той, хто не створює, мусить руйнувати“ — влучно описує росіян. Тож я б не хотіла, щоби ми опускалися до рівня нацистів та путінських виродків. Краще здавати російськомовні книги на вторсировину. Так з них більше користі. Наприклад, той же туалетний папір», — іронічно каже Тетяна.

Вдома у дівчини вже назбиралося кілька стопок непотребу. Днями вона віднесе все це на макулатуру. За отримані гроші, каже, купить нову книгу українського автора. Що й радить робити й усім українцям.

«Перечитуйте краще нашу класику, а також знайомтеся з сучасними українськими письменниками. Вивчайте свою культуру, а не гортайте сторінки тексту «про малєнького чєловєка» — резюмує Тетяна Кірій.

Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!