Екскерівник Довженко-центру Іван Козленко відреагував на новини про наказ Держкіно про реорганізацію Довженко-центру, який в самій інституції вважають фактичною ліквідацією національного кіноархіву.
«Держкіно видало наказ про ліквідацію Довженко-центру. До цього давно йшло — відколи кіногалузь очолила креатура одного з головних „слуг“ Павла Сушка — Марина Кудерчук, чиїм нав’язливим бажанням став демонтаж збудованої поколіннями попередніх фахівців кіносистеми. В цьому вона досягла неабияких успіхів: система, остаточно роздерибанена телевізійниками та наближеними до Андрія Єрмака продюсерами, колапсувала ще до війни», — написав Козленко у Facebook.
Він зазначив, що про подальше знищення Центру «стало зрозуміло в 2020 році, коли у нас відбулись перші обшуки». «Боротись з Лефіафаном я не мав сил, тому відступив, не подавшись на конкурс. Відтак не може не захоплювати сміливість і відчайдушність Олени Гончарук, яка останні два роки намагалась зберегти інституцію. Як чесна і порядна людина вона, на жаль, програла. В цій ситуації програв би будь-хто, кому чужий нахабний дворовий етос сушків і кудерчук, які у нас тепер займаються «культурою», — пише екскерівник Довженко-центру.
На думку Козленка, «знищення Центру, заснованого Юрієм Іллєнком — це також акт помсти Пилипу Іллєнку (ексголова Держкіно — НВ), який попри складні стосунки зі мною, розумів цінність інституції та підтримував її, та всім, хто долучився до її розбудови й публічно виступав проти, коли Кудерчук „водрузили“ в Держкіно».
Також він зазначив, що попри те, що процес «передачі» Центру з-під управління МКІП до Держкіно тривав цілих два роки і акт прийому-передачі було підписано 30 червня, наказ про ліквідацію оперативно з’явився вже 5 серпня: «Дуже вже кортіло якнайшвидше знищити інституцію. Наказ підписала навіть не Кудерчук, а така собі Юлія Шевчук — її заступниця, креатура люстрованого першого заступника голови Держкіно часів Януковича та конфідента тодішнього міністра Кулиняка, Сергія Сьомкіна».
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
«Ліквідація архівів, джерел історичної пам’яті, особливо під час війни, — ніщо інше як диверсія в тилу власної культури. Покидьків, які цим займаються, користуючись воєнною веремією, слід таврувати як ворогів і поводитись з ними відповідно», — підбив підсумки Козленко.