“Коронавірусне” скорочення бюджету спрямоване на знищення культури

895

Про це для видання Atlantic Council пише Марина Пезенті, директорка Українського інституту в Лондоні. Ось повний переклад, який публікує texty.org.ua.

Готуючись до дедалі сильнішого удару пандемії коноравірусу по економіці, уряд України оголосив значні урізання державного фінансування мистецтв і культури з метою спрямоувати гроші на боротьбу з вірусом. Це оголошення озвалось ударними хвилями по мистецькій спільноті, яка щойно була підняла голову. Бюджетні врізання є руйнівним ударом для чотирьох ключових культурних інституцій України: Українського культурного фонду, Українського інституту книги, Держкіно та Українського інституту.

Всі чотири стали ключовими для культурного відродження, якого зазнала Україна в останні роки, запровадивши, як на Заході, практики державної підтримки культури, що були практично відсутні в попередні чверть століття незалежності України.

Запропоновані урізання становлять близько 70-75% від попередньо затверджених річних бюджетів цих організацій. Їхні представники у відкритому листі до українських депутатів застерігали щодо “колапсу інституційної системи та неминучої втрату цілого покоління талановитих митців і культурних діячів”.

Рішення про урізання фінансування багато хто розглядає як симптом глибоко закладеного в голови топ-чиновників України ставлення до мистецтв і культури як до необов’язкового додатку, який легко можна відкинути задля політичної доцільності. Український політичний істеблішмент, значною мірою, забуває, що дедалі більша креативна індустрія країни, включно з видавничою сферою, модою й дизайном, кіно, виробництвом музики, вже виробляє 4 відсотки національного ВВП, частку, яку можна порівнювати з добре представленими в політиці секторами, такими як будівництво.

Гравці креативної індустрії обурені тим фактом, що ані з ними, ані з пов’язаними міністерствами, як-от Мінкультом і МЗС, навіть не порадилися щодо запропонованих урізань. Не було зроблено практично ніяких спроб розподілити урізання більш рівномірно поміж різними міністерствами чи іншими державними закладами. Наприклад, фінансування Офісу Президента, парламенту, силових структур залишилося практично без змін. Згодом Мінкульт провів консультації з гравцями індустрії, й було запропоновано м’якшу версію врізань – тільки для того, аби парламент провалив її.

Цей провал, який потенційно може стати вирішальним, прийшов слідом за роками прогресу. Чотири організації, що зазнали удару, відіграли центральну роль у стровенні інституційної інфраструктури, що пропагувала українську культуру після Революції гідності 2014 року. Всі чотири організації вперше створили принципи відкритого доступу на основі чітких правил до державного фінансування культури, розбудувавши широкий консенсус у своїх спільнотах і закликаючи тих, хто претендує на фінансування, до створення партнерств та часткового фінансування з інших джерел. Унаслідок цього в останні роки фінансування отримали сотні різних культутних проєктів. УКФ звітував про підтримку понад 400 проєктів на суму 600 млн гривень у самому лише 2019 році.

Нещодавно заснований Український Інститут є флагманом культурної дипломатії, що пропагує наратив про Україну за кордоном. Він від самого свого створення взявся за амбітну міжнародну програму презентування українського театру, кіно, візуальних мистецтв, музики та дизайну міжнародним аудиторіям, а також підтримку програм з українських студій в університетах.

Після десятеліть пострадянського занепаду української кіноіндустрії, Держкіно фінансувало з 2014 року виробництво понад 170 фільмів. Багато з них брали участь у міжнародних кінофестивалях, отримуючи призи, піднімачи позиції українського кіно у світі. Для Українського інституту книги запропоновані врізання призведуть до катастрофічного обмеження промоції читання (60% українців узагалі не читають книжки), а також колапс підтримки бібліотек.

Різке обмеження фінансування також змусить культурні інституції не виконувати контракти, що вже існують. Це пошкодить стосункам із міжнародними партнерами, що є вирішальним для цих нестійких інституцій, каже Володимир Шейко, директор Українського інституту. Що гіше, це означає згортання аж до зникнення цілої екосистеми української культурної промоції, яку з такими труднощами створювали починаючи з 2014 року.

Ця тема виразно резонує в Україні. Новина про запропоноване врізання спричинила масову мобілізацію українського креативного сектора. Близько 10 тисяч українців подали заявки на участь в онлайн-зустрічі культутних активістів для обговорення подальших кроків опору того, що вони назвали “знищенням культури”.

Ставка – природа майбутнього культурного розвитку України. Чи підтримає держава розвиток креативних сфер, які служать громадському благу та просувають позитивні цінності включення й ідентичності – чи влада самоусунеться й дозволить домінувати споживацьким смакам і комерційним проєктам?

І це відображає занепокоєння щодо напрямку розвитку країни після перемог на виборах 2019 року суперзірки українського шоубізнесу Володимира Зеленського. Його неймовірне політичне піднесення загострило конфлікт між тими, хто розглядає культуру передусім як розвагу та спосіб заробітку – й тими, хто просуває культуру як засіб дискусії та покращення суспільства, каже Іван Козленко, директор Національного центру Олександра Довженка, одного з найбільш успішних музеїв України. Він побоюється, що за влади Зеленського національна культурна політика вимірюватиметься суто комерційними показниками. Багато людей у культурній сфері вважають це неусвідомленням далекосяжних безпекових наслідків виразної української культурної сфери в часи, коли Росія використовує культурне виробництво як зброю, щоб закріпити за собою Україну в так званому “Русскому Мирі”.

Культура – один із фронтів російської гібридної війни проти України, й це перетворює створення якісного українского культурного контенту на пріоритетну сферу для національної безпеки. “Якщо ми не створимо власний культурний продукт – цю порожнечу заповнить Росія”, каже депутат Микола Княжицький, член парламентського комітету з гуманітарної політики.

Запропоновані врізання культурного бюджету України ще має бути затверджено. Ймовірно, з цього приводу ще відбудеться голосування. Якщо значні скорочення буде затверджено – Україна може втратити дорогоцінний імпульс, якого було набуто з часів Революції гідності 2014 року. Це підірве довіру, що утворилася між креативною спільнотою та владою, і водночас різко послабить оборону України в гібридній війні з Росією.

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!