У середу, 29 вересня, парламентський комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики під час онлайн-засідання розглянув пропозиції щодо збільшення фінансування сфери культури, Суспільного мовника, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та ін. Про це повідомляє detector.media.
Більшістю голосів (представник ОПЗЖ Олександр Качний утримався) члени комітету підтримали зміни до проєкту закону № 6000 «Про Державний бюджет України на 2022 рік», а саме додаткові потреби у фінансуванні на 2022 рік.
Зокрема, народні депутати пропонують збільшити на понад 43 млн гривень фінансову підтримку забезпечення міжнародного позитивного іміджу України, забезпечення діяльності Українського інституту, заходи щодо підтримки зв’язків з українцями, які проживають за межами України.
Також на 95 млн гривень – здійснення заходів у сфері захисту національного інформаційного простору. Пропонують додати майже 576 млн гривень Українському інституту книги, понад 520 млн Національній суспільній телерадіокомпанії, майже 565 млн Державному агентству України з питань кіно, з яких 550 млн на державну підтримку кінематографії.
Члени комітету вважають, що уряд перевищив свої повноваження, не виконавши закон про Нацраду і призупинивши підвищення заробітних плат працівників апарату Нацради. Тому комітет хоче додати Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення понад 142 млн гривень.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Крім того, запропоновано виключити з проекту закону про держбюджет на 2022 рік абзац одинадцятий пункту 3 розділу «Прикінцеві положення», яким передбачено призупинення частини дев’ятою статті 12 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» («Розмір посадових окладів державних службовців апарату дорівнює трьом розмірам посадового окладу, встановленого Кабінетом Міністрів України для державних службовців, які займають відповідні посади Секретаріату Кабінету Міністрів України».), як такий, що прямо протирічить частині 4 статті 153 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України».
За словами міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка, в проєкті держбюджету не дофінансовані статті на підтримку кінематографу, Інституту книги, музей Революції гідності, держархів, і взагалі не враховані потреби центру протидії дезінформації.
На думку першої заступниці голови комітету Ірини Констанкевич, ситуація з фінансуванням культури критична. Заступник голови Павло Сушко наполягав на збільшенні фінансування Держкіно, а саме на апарат та міжнародні відрядження. Заступниця голови Євгенія Кравчук обурилася тим, що Мінфін призупинив виконання норми закону про Нацраду про збільшення заробітних плат апарату Нацради.
«Не можна законом про бюджет призупиняти норми інших законів. Що стосується подань по Суспільному, я підтримую коригування в бік збільшення, але за умови, якщо ці гроші вийдуть на ринок для незалежних продакшнів на виготовлення контенту. Бо це покращить програми і контент на Суспільному, що допоможе залучити більше глядачів. Але важливо, щоб на Суспільному акцентували, яким чином буде відбуватися розподіл цих грошей. Щоб це була проста, прозора і зрозуміла процедура», – сказала пані Кравчук.
Член комітету Володимир В’ятрович зазначив, що критично оцінював бюджет у галузі культури на 2021 рік, тоді було виділено 7,5 млрд гривень на культуру, що становило 0,55% від усього бюджету.
«Це дуже мало. Добрі новини полягають у тому, що 2022 році видатки бюджету збільшуються на 100 млрд, тобто на 7,6%. Погані новини полягають у тому, що попри це збільшення видатків видатки на культуру зменшуються. Зараз це вже 6,8 млрд, а це вже менше, ніж 0,46%. Це абсолютно критично і неприпустимо. Я вважаю, що це свідоме знищення культури», – зауважив він, додавши що підтримує збільшення видатків на інституції в культурі.
Голова Комітету Микита Потураєв сказав, що не можна не дооцінювати сферу культури тільки через те, що вона не приносить прибутків. За його словами, вкладення у культуру, туризм приносять прибутки, можливо не такі швидкі, як комусь хочеться, і не всі здобутки можна вимірювати грошима.
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.