У межах Туринського книжкового
ярмарку українська письменниця Тетяна Гордієнко отримала спеціальну премію
асоціації «Slow Food». Її оповідання, присвячене культурі пиття кави,
привернуло увагу журі своєю дотепністю.
Конкурс під
назвою «Lingua Madre» («Рідна мова») існує з 2005 року і входить до складу
знаменитого книжкового ярмарку в Турині. Його метою є відзначати
жінок-іммігранток першого, другого або третього покоління, які створюють
літературні твори своєю новою мовою – італійською.
Власне,
оповідання «Все про каву» Тетяни Гордієнко – колишньої житомирянки, а нині
жительки Турина – також написано італійською. Але розповідає воно про те, чим
була кава для радянських людей, – мрією багатьох, майже недоступною розкішшю.
«Я переконана, що італійці та українці зовсім по-різному сприймають каву, –
пояснила Тетяна в інтерв’ю Deutsche Welle свій вибір теми. – Для нас вона й
досі є чимось романтичним, пов’язаним з подорожами та безтурботністю. Щось таке
від Остапа Бендера: у білому костюмі пити каву на набережній в
Ріо-де-Жанейро… А для західного світу це такий собі «безпечний наркотик»,
спосіб залишатися бадьорим і ніколи не думати про тяжку працю, яка стоїть за
виробленням кави в бідних країнах».
Оповідання
є, однак, легким та іронічним – щодо незграбної радянської реклами та
вигадливого споживача часів дефіциту. («Як досягти чудової пінки на
незрозумілому розчинному напої? Береться дві ложечки розчинної кави, дві –
цукру і три краплі – не більше й не менше! – холодної води…»).
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Власне, ці
риси оповідання – легкість та дотепність – і схилили представників «Slow Food»
на користь твору молодої українки, хоча оповідань-претендентів на спеціальну
премію цього року було багато. Консул України Руслан Фуфалько, виступаючи на церемонії
вручення премії, зазначив: «Кожен успіх «наших» – це можливість наблизити
Україну до Італії».