Книжки Сергія і Тетяни Дзюби вийшли в США і Польщі

119

У Чернігівській обласній бібліотеці імені
В. Короленка презентували англійську й польську книжки Сергія і Тетяни Дзюби.

Буквально
впродовж кількох місяців відоме чернігівське подружжя видало за кордоном дві
поетичні збірки – «Вибрані вірші» (США, Нью-Йорк;  перекладачі – Люба Ґавур і Богдан Бойчук) та «Розмова
чоловіка і жінки» (Польща, Люблін; упорядники й перекладачі – науковці з
Яґеллонського університету в Кракові: Роксана Кжемінська, Анна Тилютка і
Маріанна Хлопек-Лабо). Неймовірно? Але «це – лише початок, найцікавіше буде
попереду!» – запевнив наш колега – письменник і журналіст Сергій Дзюба, для
якого, до речі, цей рік – ювілейний: автору 45-ти книжок, присвячених дружині
Тетяні, виповнюється 50 років.

Книги побачили
світ за сприяння голови Чернігівської обласної ради Миколи Звєрєва, а також популярних
зарубіжних письменників, лауреатів міжнародних і національних премій:
всесвітньо відомого албанського поета з Бельгії, члена Європейської Академії
наук, мистецтв і літератури (Париж) Єтона
Келменді та знаних польських літераторів – Збігнєва Владзімєжа Фрончека
(головного редактора журналу «Люблін. Культура і суспільство», очільника
люблінських письменників) та поета й прозаїка Войцеха Пестки.

Микола Звєрєв,
попри величезну зайнятість, на презентацію прийшов і висидів її до кінця.
Процитувавши вірш Тетяни Дзюби «Каштан упав – розкрилася душа», пояснив: «У
мене тут по-справжньому відкрилася душа – заслухався!». Микола Вікторович
говорив просто й щиро: так, він уже досить тривалий час (близько семи років)
підтримує Сергія Дзюбу як меценат. Це – дуже важливо, що відомий письменник
кожною своєю книжкою пропагує Чернігівщину в Україні й далеко за її межами,
адже твори Сергія і Тетяни перекладені п’ятдесятьма мовами світу й надруковані
в багатьох державах. Їх із задоволенням читає наша молодь. Вони – цікаві й
патріотичні!

Меценатство
для керівника області – це стан душі. Один свій будинок він віддав родині, яка
втратила житло (погорільцям), в інший селить біженців із Криму. Фінансував
міжнародний конкурс класичної музики, видання книг. Немало доброго зробив і як
голова-засновник Благодійного фонду наукових досліджень історичного середовища
«ФоНДІС». Прагне, щоб про трагедію нашої Корюківки, де фашисти знищили тисячі
людей, у світі знали так само, як про білоруську Хатинь.

«Це благородно
– допомагати талановитим письменникам, митцям. Їм зараз дуже скрутно живеться. Взагалі,
я щиро люблю книжки. Адже, як би ми не захоплювалися Інтернетом, новими
комп’ютерними технологіями, саме книга сприяє розвитку духовності, інтелекту,
аналітичного мислення, – переконаний Микола Звєрєв. – До речі, я свого часу
вивчав польську мову. Мій дід похований в Любліні; і я знайшов його могилу, побував там. Тому,
коли дізнався, що відомі польські поети з Любліна опікуються виданням книжки
віршів талановитих чернігівських авторів, яка виходить у поважному люблінському
видавництві, одразу ж погодився допомогти. Знаю, що книга Сергія й Тетяни вже
викликала позитивний резонанс у Польщі. І от ще одна приємна подія – нова поетична
збірка чернігівців вийшла у США. Це – міжнародне визнання!».

На запитання,
як взагалі виникла ідея міжнародного проекту, Сергій Дзюба відповів так: «Я
раніше працював на радіо «Новий Чернігів» та радіо «Мелодія», зокрема створював
радіоп’єси: був сценаристом, режисером-постановником, виконавцем головних
ролей… 36 таких вистав прозвучали в ефірі, деякі – по 10-12 разів на замовлення
наших радіослухачів. То була моя мрія дитинства (малим дуже любив радіоп’єси),
і я її втілив. Вважаю, що це правильно – втілювати свої мрії! А потім чернігівська
міська влада наше радіо закрила, і я почав міркувати: «А що далі?». Так,
буквально з нічого, на рівні ідеї, виник міжнародний літературний проект «Вірші
Сергія і Тетяни Дзюби п’ятдесятьма мовами світу». 

Чесно кажучи, спочатку
мало хто в це вірив, що вдасться бодай щось зробити. Адже ідея така: переклади
мають бути високохудожніми; ми знайомимося й взаємовигідно співробітничаємо з
відомими, талановитими й шляхетними людьми з багатьох країн. Але минуло якихось
півтора року, і тепер ми щодня отримуємо по 10-15 листів від письменників із
різних континентів. Дехто з приятелів жартує, що в світі сформувалося нове
товариство літераторів, яке швидко розвивається… Насправді, тут немає ніяких
особливих секретів – головне, почати й щось неодмінно робити навзаєм; адже нас перекладають
безкоштовно.

Отож я
перекладаю твори своїх закордонних друзів-колег українською, публікую їх у
вітчизняних журналах, пишу рецензії на їхні нові книжки. Ось зараз видаю в
Україні у своєму перекладі збірку оповідань «Смарагдовий берег» відомого
шведського письменника Ак Вельсапара. Дещо раніше його твори я розмістив в
«Українській літературній газеті», популярних журналах «Всесвіт», «Золота
пектораль», «Березіль», «Бористен», на порталі «Укр.Літ» Національної спілки
письменників України; також готуються ексклюзивні публікації в часописах
«Кур’єр Кривбасу» та «Дзвін». У свою чергу, Ак Вельсапар цього року надрукує
книжку наших із Танею віршів у Швеції. Ось такий механізм. Бачите, як усе просто?!
Також плануються видання наших книжок у Казахстані (цим опікується відомий
письменник Ауезхан Кодар) і у Франції – в Парижі, завдяки підтримці видатного
французького поета й науковця, академіка чотирьох академій світу Атанаса
Ванчева де Трасі). Є цікаві плани й на наступний рік…

Для мене це –
задоволення, пізнання світу й пропаганда української літератури (класики та
сучасних письменників); адже до знайомства деякі зарубіжні літератори не знали,
хто такі Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Григорій Сковорода,
Михайло Коцюбинський… Тепер знають! Бо я  на такі розмови часу не шкодую. І про Майдан
їм немало розповідав. Тепер усі вони – друзі України, щиро вболівають за
нас.      

Чимало моїх
друзів дитинства та юності давно емігрували й мешкають тепер в Америці, Європі
та Австралії. Так от, уявіть собі, вони мені часом навіть заздрять. Можливо,
їхні онуки стануть справжніми американцями, німцями чи французами; але емігранти завжди будуть там чужими,
людьми другого сорту. Це – як у моєму вірші: «Все відносне в цьому світі –
секс, трамвай і Пугачова…». Отож я щиро радуюся тому, що маю. Взагалі, мені
дуже пощастило – я зовсім незаздрісна людина».

А коли у
Сергія поцікавилися: «На Вашу думку, зброєю літератора має залишатися Слово?»,
він відповів, зважаючи на нинішні непрості реалії: «Все залежить, в принципі,
від конкретної ситуації: коли – Слово, а коли й автомат Калашникова…».

Вела
презентацію директор обласної універсальної наукової бібліотеки імені В.
Короленка Інна Аліференко. Також немало зусиль для її проведення доклали
співробітники іноземного відділу бібліотеки: Вікторія Кашнікова, Надія
Романенко та Олена Дубовенко.

Щиро й гарно
виступали колеги Сергія й Тетяни Дзюби: відомий письменник, головний редактор
газети «Гарт», Шевченківський лауреат Дмитро Іванов, голова Літературної спілки
«Чернігів», головний редактор журналу «Літературний Чернігів» Михась Ткач,
голова обласної організації Національної спілки письменників України Олена
Конечна.

Вчителька
англійської мови Ірина Богдан прекрасно прочитала поезії чернігівського
подружжя з їхньої американської книжки «Вибрані вірші» – англійською та в
оригіналі – українською, відзначивши високохудожні переклади Люби Ґавур та
Богдана Бойчука. Пані Люба народилася в США у родині українських емігрантів,
тож вважає українську своєю рідною мовою. Вона – письменниця й професійний
перекладач (Сергія Дзюбу познайомив із нею знаний письменник і науковець із
Канади – доктор славістики, професор Марко Роберт Стех). А український і
американський письменник Богдан Бойчук – взагалі людина легендарна,
співзасновник знаменитої Нью-Йоркської групи.

Вірші Сергія й
Тетяни Дзюби з книжки «Розмова чоловіка і жінки» польською та українською
мовами чудово декламували педагоги Валентина Савельєва й Ніна Водницька.
Практично всі, хто виступав на презентації, відзначили дуже ошатний,
оригінальний дизайн цієї поетичної збірки, яку проілюструвала сучасна польська
художниця Ядвіґа Квятковська. 

Зворушливо
прозвучали англомовні пісні у виконанні студенток четвертого курсу естрадного
факультету Чернігівського музичного училища імені Л. Ревуцького Ольги
Перепелиці та Катерини Селован.

Запам’яталася
й виставка «Тепло душі і сяйво слова», присвячена 33-літній письменницькій та
журналістській діяльності Сергія Дзюби, яку цікаво підготували співробітники
бібліотеки імені В. Короленка.

І на
завершення – проникливий відгук української письменниці з Македонії Анни Багряної:
«Сергій і Тетяна Дзюби – поетичний дует, в якому жіночий і чоловічий голоси
гармонійно узгодженні найвищим людським почуттям – Коханням.    Тетяна Дзюба – невтомний шукач одвічних істин
буття. У своїх пошуках вона часто вдається до алюзій та філософських роздумів,
але врешті-решт відкриває ці істини власним серцем. Її поезіям притаманні
несподівані, витончені й глибокі метафори, природна ритмічність, настроєвий
звукопис.

Сергій Дзюба у
своїй поетичній творчості вміє бути і надміру сентиментальним, і по-лицарськи
романтичним, особливо ж – коли йдеться про кохану дружину Тетяну, котрій він
присвятив усі свої книги. Тетяна – його Муза, а про Музу можна говорити лише
найніжнішими епітетами, найкрасивішими порівняннями. Та водночас поет не
боїться й жартувати, бути дотепним, вдаватися до іронії. Навіть – у любовній
ліриці. Зрештою, взаємне, щасливе, перевірене роками кохання завжди має бути і
трохи веселим, бо ж добрий гумор, як відомо, лише зміцнює почуття, перетворюючи
будні на свято».

Віталій ЛЕУС

      

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!