Доля законопроєктів щодо підтримки вітчизняного книговидання досі невідома.
Рівень розвитку книговидання був і залишається найточнішим індикатором рівня розвиту держави, найважливішим чинником у рейтингуванні країн світу за ступенем їх цивілізованості. Рівень же розвитку вітчизняного книговидання порівняно з європейськими книжковими індустріями із певною періодичністю коливався й коливається від “середнього” до “поганого”, і за всі роки Незалежності йому жодного разу не вдалося досягнути рівня “достатнього”, що мовою цифр мало б означати продукування упродовж року не менш як 2,5 примірника книг на одного мешканця України.
Про це пише society.comments.ua.
Пандемічна криза 2020-2021 років дуже боляче позначилася на діяльності книговидавничої галузі, опустивши його рівень до “вкрай поганого”.
2021 рік міг би закінчитися для українських видавців зовсім сумно, якби Урядом не було запроваджено програму “єПідтримка”, яка передбачає можливість за виділену у межах цієї програми 1000 гривень, окрім інших товарів і послуг, придбання ще й книжок. Саме ця програма стала своєрідним “рятівним жилетом”, який і спинив стрімку руйнацію галузі.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Кошти, вже отримані суб’єктами книговидання за реалізовану книжкову продукцію в межах програми, дали змогу їм частково розрахуватися за борговими зобов’язаннями, які утворилися за попередні маже два роки, перед партнерами та сплатити заробітну плату працівникам. Тобто, кошти, які вже надійшли та ще можуть надійти впродовж 2022 року, є дуже своєчасною допомогою. Однак для апгрейду галузі, виведення її на рівень європейських книжкових індустрій потрібні не стільки кошти для латання дірок, скільки логічна, системна й тривала, хоча б упродовж 3-5 років, державна підтримка книговидання. На думку представників галузі, така системна допомога має бути закріплена на законодавчому рівні.
Йдеться, зокрема, про проєкти законів № 5238 та № 5239, які пропонують внесення змін до Податкового та Митного кодексів України. Вони були зареєстровані у парламенті ще у березні 2021 року, однак їх подальша доля досі залишається невідомою.
Так, законопроєкт №5238 пропонує тимчасове надання видавництвам, видавничим організаціям, поліграфічним і книготорговельним підприємствам пільги зі сплати податку на прибуток, за умови направлення суми, що мала бути сплачена у вигляді податку на прибуток, на переоснащення видавничо-поліграфічної бази, розроблення і запровадження новітніх технологій із виготовлення книжкової продукції, розширення її асортименту й суттєвого збільшення накладів та розбудови мереж книжкової торгівлі.
Законопроєктом №5239 передбачено звільнення від сплати мита та ввізного ПДВ на імпорт поліграфічного обладнання для друку та виготовлення книжок видавництвами, видавничими організаціями та поліграфічними підприємствами.
“Ці законопроєкти були зареєстровані 12 березня минулого року, у травні документи розглядали профільні комітети Верховної Ради, але після цього вони “зависли””, — розповідає президент Громадської спілки “Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів” (ГС “УАВК”) Олександр Афонін, додаючи, що листа із проханням проінформувати, на якому етапі розгляду перебувають нині законопроєкти, Асоціацією було надіслано до Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної й інформаційної політики.
Олександр Афонін звертає увагу на те, що норми, передбачені цими двома законопроєктами, також внесено до проєкту Стратегії розвитку читання на 2021-2025 роки “Читання як життєва стратегія”, розробленого Мінінформполітики із залученням експертів. Однак і цей документ досі не затверджено Кабінетом Міністрів.
“Норми, які пропонуються законопроєктами № 5238 та № 5259, вже діяли з 2001 до 2015 року відповідно до редакцій чинних на той час Податкового кодексу України та Закону України “Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні”. А з 1 січня 2015 року на вимогу тодішнього уряду вони були анульовані, хоча представники галузі розраховували на їхнє подовження. Нам вдалося зберегти лише пільгу з податку на додану вартість”, — підкреслює президент ГС “УАВК”.
Варто зазначити, що саме наявність цих пільг свого часу дала змогу більшості суб’єктів видавничої справи, хоча й болісно, однак без катастрофічних втрат пережити економічну кризу 2008-2010 років і почати з 2013 року поступово виходити на докризовий рівень. Однак із моменту анексії Криму та початку військової агресії на Донбасі з боку Російської Федерації було скасовано преференції з податку на прибуток, а також пільги на ввезення поліграфічного обладнання без сплати мита та ПДВ, що одразу різко погіршило стан галузі.
Видавнича спільнота має сподівання, що Верховна Рада все ж таки винесе найближчим часом на голосування у сесійній залі ці два дуже важливі для вітчизняного книговидання законопроєкти та підтримає їх.
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.