17 червня у книгарні «Смолоскип» відбувся Блумсдей-автепаті. Вечірка присвячена появі українського перекладу «Улісса» Джеймса Джойса. Роман, у якому письменник розповідає про один день – 16 червня 1904 року – з життя Леопольда Блума. В Ірландіїї цей день давно став національним святом, що перетворилось на всесвітній фестиваль. Отож за підтримки Видавництва Жупанського, книгарні «Смолоскип» та Кота Інжира охочі мали можливість відзначити Bloomsday − зануритися в атмосферу роману, прожити один день з книжки. У програмі святкування була лекція від директора видавництва «Смолоскип», літературознавця Ростислава Семківа, інсценізоване читання першого епізоду роману, джойсоконкурс та частування стравами із Блум-меню.
Книгарня почала заповнюватися небайдужими до літератури. Пані у вишуканих капелюшках, елегантних блузах, довгих спідницях на підборах у стилі «едвардіанської моди». Таким був дрес-код, і всім, хто дотримався – знижка 10% на україномовне видання «Улісса».
Коли зала книгарні вщерть заповнилася глядачами, Ростислав Семків відкрив вечір, представивши перекладача та видавця роману: Олександра Мокровольського та Олега Жупанського.
- Чи є відчуття історичності? Такої книжки у Вашій історії ще немає, − запитав Ростислав Семків у Олега Жупанського на що той відповів:
- У Пруста епохально сильна книжка. «Улісс» − експериментальний твір, порівняно з Прустом. Є багато алюзій. Джойс виглядає авторитетніше за Пруста, тому Пруст не має свого дня.
Після цього присутні почули лекцію «Жінки в житті Джойса». Незважаючи на те, що роман програмовий на філологічних факультетах в університетах, такого ви точно не почуєте.
«Нора Борнокл – людина іншого кола, ніж Джойс. Нора сільська дівчина, яка приїхала в Дублін працювати покоївкою. У них з Джойсом був шалений роман, який тривав довго. Вони ідеально підходили один одному як коханці. Нора була достатньо авантюрною. Коли Джойсу було 40 років він з нею одружився. Через 27 років після знайомства та за 10 років до своєї смерті.
Джойс знав 2 способи, як заробити гроші: викладати англійську мову та брати гроші у меценатів. Такою меценаткою була Гарріет Вівер. Вона знайшла Джойсу французького видавця для роману.
Сільвія Біч – американка, захоплена Пражем. Власниця книжкового магазину «Шекспір і Компанія» Shakespeare на Лівому Березі публікує роман у 1922 році до дня народження письменника 2 лютого.
Лючія Джойс – донька Джеймса Джойса. У 27 років у неї почалися психічні розлади. Звинувачують Самюеля Беккета. Коли Беккет почав з’являтися у паризькій квартирі Джойса и працювати з ним, Лючія закохалась в молодого красивого ірландця» − так коротко Ростислав Семків розповів про жінок Джойса.
Інсценізоване читання було цікавим та захоплюючим. У ролі режисера виступила поетка Катя Рудик. Молодий поет Мирослав Лаюк зіграв головного персонажа Стівена Дедала. Красунчика Малігана, енергійного і весело-нав’язливого студента, зіграв інший поет – Олег Коцарев. Юлія Гончар виконала роль англійського гостя, Гейнса. Перекладач і видавець – Олександр Мокровольський і Олег Жупанський читали авторський текст.
На вечірці можна було придбати листівки із портретом Джойса та Котом Інжиром (автор Олена Павлова).
Джейсом Джойсом усе життя керувало відчуття вини. Відчуття експатріанта, який не може покинути Ірландію.
Читання Джойса – це постійна реконструкція, ми можемо тільки здогадуватись про всі алюзії, які наявні у його текстах.
Враженнями ділилася Ніна Скочко
Фото автора
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал