У прикарпатському видавництві «Дискурсус» вийшла збірка поезії Юлії Судус «О пів на сонце». Особливість видання у тому, що вірші у ньому «говорять» трьома мовами: українською, англійською та польською в авторському перекладі. Про це повідомляє galychyna.if.ua
– «О пів на сонце» – це щиро про боротьбу світла і темряви, про глибину людської душі та веселку подарованих нам з небес емоцій, швидкоплинність буття, – роз’яснює назву своєї поетичної збірки Юлія Судус. – Пошепки і голосно про світанки та сутінки, дощ та музику, меланхолію та кохання, що пахне жасмином, голодну осінь і пустунку весну, вічний океан дивосвіту наяву – молодість, про його величність час, пробудження, рестарт, людяність і одвічні життєві цінності, яких так бракує сучасному діджиталізованому суспільству. Але все ж стрілка годинника рухається вперед і показує о пів на сонце, а не на темряву. Тож надія є…
Впевнена, що перш ніж поринути у світ поезії Юлії, багатьох читачів цікавитиме запитання: чому вірші у збірці трьома мовами?
«Так склалося, що маю досить багато поетичних публікацій в Україні та за кордоном: і українською, і іноземними мовами, – коментує авторка. – Наприклад, 2019-го окрему поезію переклала білоруська поетеса та перекладачка Світлана Бикова, її опублікували у білоруському часописі «Маладосць» у Мінську. Недавно малайзійський письменник С. М. Закір переклав мої вірші з англійської на малайську мову, їх опублікували у поетичній антології в м. Куала-Лумпур. 2020-го, крім публікацій українською, вийшла ще одна – польською у Польщі. Уже третій рік поспіль мені випадає честь отримувати запрошення на міжнародні поетичні з’їзди до Польщі, а саме: на Галіцийську літературну осінь і З’їзд поетів на Замок П’ястів Сльонських у Бжег, де не раз презентувала більшість поезій, що є у збірці «О пів на сонце», на зустрічах з молоддю та поетичних вечорах в авторських перекладах. Тому природно, що виникла необхідність саме в такій тримовній, можна сказати, презентаційній збірці поезій».
Багатомовність збірки дозволяє зрозуміти, як одна й та сама поезія звучить різними мовами, яких відтінків, акцентів і напівтонів набуває в тому чи іншому варіанті.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
«Вірші з цієї книги варто читати тричі кожен: українською, англійською, польською. Тоді кожен із них буде цілісним і завершеним, немов яблуко під сонцем, немов крапля, що достигає в дощ, немов світ у долонях Бога, про який так любить писати авторка, – відгукується про книжку письменниця, професорка ПНУ ім. В. Стефаника Ольга Деркачова. – Її вірші – це дивування й замилування тим, що довкола, а відтак прагнення передати бодай крихту того відчуття іншим. Деякі з них нагадують перші непевні дитячі па, деякі впевнені, немов рухи дорослих танцівниць, деякі накочуються хвилями, немов солоне море, від деяких хочеться заховатися, як від грози, а деяким – підкласти обличчя, немов під літній дощ. Ці вірші – спроба зловити мить у свій об’єктив і тримати її, немов пташку, роздивитися, а потім знову відпустити, бо ж вірші, як і птахи, не співають у неволі».