Катерина Липа – відомий мистецтвознавець, історик, знавець українських фортифікаційних споруд і оборонних фортець. Крім цього, вона – автор українського історико-авантюрного пригодницького роману “Слуги яструба і лілей”.
Якщо запитати звичайного француза про Україну, він не розкаже багато, а ось українці про Францію знають куди більше. У своєму романі письменниця розповідає, як мушкетер і козак діють разом – повідомляє uatv.ua. “Мені довелося зробити моїх героїв двох – і козака, і француза – відносно інтелектуальними. Тому що, розумієте, солдафон XVIII століття, він тільки мугикає, стріляє і грабує. Причому це стосується будь-якої з європейських армій”, – розповідає Катерина.
Вигадати письменниці довелося і їх біографії. Зрозуміло, що креслити плани, які насправді існують, говорить Липа, міг тільки фортифікатор, необов’язково він мав був бути інженером. А героя-козака потрібно було відправити в Могилянку – єдиний навчальний заклад – і придумати історію візиту до Франції.
Крім роману, у Катерини досить багато книг. Вона писала твори про українську історію, але всі вони були документальними. За художній текст мистецтвознавець взялася вперше.
“Підбила” Катерину написати книгу подруга та за сумісництвом літературна оглядачка. Вона весь час докучала: “Скільки виходить дивовижних монографій, скільки різних історій”. Поки нарешті Липа не зізналася, що у неї є сюжет для книги.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
“У мене з десяток науково-популярних книг. Я довгий час розважалася військово-історичною реконструкцією. Я знаю, що як виглядає, – каже Катерина. – І знаю, настільки добре, що мені легко про це писати – що як виглядає, звучить, яке на смак і запах”.
В один момент досвід реконструктора та мудрість мистецтвознавця Катерини Липи зійшлися в одній точці, тоді і народився роман “Слуги яструба і лілей”.
Сучасній людині дуже важко зрозуміти історичну ситуацію, каже письменниця. Тому замість тривалих пояснень, в книзі Катерини багато діалогів. Вона вважає, що так краще передавати контекст.
“Характери середньовіччя зрозумілі. – каже жінка, – Потрібно було додати якісь особливі “бантики”, і їх було досить легко вигадувати. Саме так я персоналізувала риси”.
Катерину Липу вже називають українським “Деном Брауном”. Вона взялася за відповідальну роботу – долучає суспільство до історії.