«Єдині новини»: вимога війни чи перший крок до тотальної цензури

Воєнний стан передбачає певні обмеження конституційних прав громадян, у тому числі на свободу слова. І це цілком оправдано і зрозуміло. Але де межа – між обґрунтованими обмеженнями на подачу інформації в період воєнного часу та рихтуванням телеефіру під суб’єктивні побажання державних керманичів та їхніх політичних соратників?

Наразі виникає застереження, що влада, прикриваючись воєнним станом, намагається взяти під повний контроль українське телебачення. І хто не в грі, той без «кнопки».

Що не покаже «Рада» за пів мільярда гривень на рік

Напередодні повномасштабної війни парламентський телеканал «Рада» осучаснили: відкрили нові студії, збільшили кількість телеведучих і зобов’язали їх дотримуватись дрес-коду, апгрейдили контент, додали власних ток-шоу і т .д. І на таку нову «картинку» на «Раді» заклали в держбюджет пів мільярда гривень на 2022 рік. Зі звичного – телеканал «Рада» зобов’язаний був проводити пряму трансляцію пленарних засідань Верховної Ради. Але війна внесла свої корективи. «Рада» з міркувань безпеки народних депутатів зупинила трансляцію пленарних засідань – як в режимі прямого ефіру, так і в записі.

А 6 вересня 241 народний обранець підтримав постанову Верховної Ради, якою заборонив телеканалу «Рада» на час війни проводити прямі трансляції відкритих засідань парламенту та зобов’язав долучатись до «забезпечення єдиної інформаційної політики».

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

За документ не голосували представники демократичної опозиції, тобто фракції «Європейська солідарність» та «Батьківщина».

— Я уважно прочитала біографію автора цієї постанови, він родом із Маріуполя. Так от за цією постановою люди, які виїхали з Маріуполя, ніколи не почують спільної позиції парламенту про необхідність звільнення захисників «Азовсталі». За цією постановою ніколи не почують жителі Маріуполя, що ми боремося за них і  закликаємо не давати візи росіянам. За цією постановою жителі Маріуполя не почують про те, що ми з вами намагаємося захистити українську армію і надати їй всі необхідні повноваження, — розкритикувала ідею заборонити «Раді» транслювати засідання парламенту народний депутат Ірина Геращенко. — Сьогодні блок телеканалу «Рада» (у телемарафоні «Єдині новини». — Авт.) весь ранок показував позаштатних радників Офісу президента, заступників глави Офісу президента. Там немає тільки політиків, немає депутатів, немає парламенту.

Соратники Юлії Тимошенко взагалі цю постанову назвали «розбазарюванням держкоштів».

— Цей законопроєкт фактично дозволяє розбазарювати державні кошти. Чотири години на день готується інформація каналом «Рада». Якщо немає можливості транслювати один раз в тиждень засідання Верховної Ради, навіщо така свобода слова? – озвучив риторичне запитання народний депутат Сергій Соболєв.

Він зауважив, що в ефірі телеканалу «Рада» наразі право голосу мають «експерти з питань Верховної Ради», які розказують казна що.

— Ви б послухали, що вони розказують про нашу роботу. Не ми розказуємо, чим тут займається парламент, не ми показуємо свою позицію, а про нас розказують. А ми потім дивуємося, чому такий рейтинг у Верховної Ради, — додав Соболєв.

Станом на 7 вересня телеканал «Рада» активно долучений до створення контенту для телемарафону «Єдині новини» та має монопольне право на запис коментарів та інтерв’ю народних депутатів в кулуарах Верховної Ради.

Телемарафон перестали дивитись 46% українців

З першого дня повномасштабної війни на Банковій обговорювалась ідея, щоб на всіх телеканалах країни транслювався інформаційний контент, який би виробляв телеканал «Рада». Перегралось все в останню хвилину. Вирішили об’єднати всі провідні медіагрупи країни в одному ефірі, щоб цілодобово транслювати найважливіші новини у форматі інформаційного марафону «Єдині новини # Uаразом». До проєкту доєдналися 1+1, ICTV, Інтер, «Рада» та Перший канал Суспільного Мовлення. До рішення Ріната Ахметова вийти з медійного бізнесу над телемарафоном працювала і команда журналістів телеканалу «Україна».

А от жоден новинний телеканал медіахолдінгу, який пов’язують з Петром Порошенком, де-факто до продукування «єдиних новин» не допустили. Ба більше, «Прямий» канал прибрали з «кнопки». З цифрового мовлення вимкнули «Еспресо» і «5 канал». Хоча де-юре в Держспецзв’язку повідомили, що зазначені телеканали мали змогу доєднатись до телемарафону: їхній сигнал з ефірного та супутникового мовлення не вимкнули, а… перемкнули на телеканал «Рада».

До 19 березня інформаційний телемарафон існував у напівлегальному статусі. А потім президент Володимир Зеленський підписав указ, яким дав офіційне зелене світло «Єдиним новинам». Тобто, до завершення воєнного стану або до нового указу президента всім українцям – подобається чи ні —  доведеться дивитись телемарафон.

Щодо подобається… Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко до півріччя ефіру «Єдиних новин» озвучив соціологію щодо затребуваності такої подачі новин про війну.

— При всій різноманітності джерел інформації сьогодні марафон конкурує лише з телеграм-каналами, які набирають шаленої популярності. Згідно з останнім опитуванням від Center for Insights in Survey Research на замовлення USAID, 47% українців звертаються до телемарафона як до надійного джерела інформації про ситуацію в Україні, — повідомив у своєму телеграм-каналі міністр. — Згідно з соціологією КМІС за липень, телемарафон «Єдині новини» зараховують до топ-2 джерел для отримання інформації. Серед різних джерел інформації найбільше респондентів довіряє телемарафону «Єдині новини» – 57%.

У той же час 1 вересня ресурс «Детектор Медіа», який детально моніторить інформаційний телемарафон щодо дотримання журналістських стандартів, оприлюдинив власне дослідження на тему, як пересічні громадяни та медійники сприймають «Єдині новини». І показники не такі веселкові, як у міністра інформполітики.

Так, майже 94% медійників та 78% пересічних українців висловили думку, що «Єдині новини» займаються державною пропагандою. Героями прямих включень стають переважно представники влади та політичної сили, яка її представляє. Приміром, у липні право голосу в телемарафоні мали 27 народних депутатів від «Слуга народу», 10 – «За майбутнє» (представники цієї депгрупи найчастіше голосують в унісон з депутатами від провладної фракції), по 5 – «Батьківщина» і «Голос», 3 – «Європейська солідарність», 1 – позафракційний.

87% опитаних представників  ЗМІ сказали, що телемарафон керується Офісом президента. Такої ж думки 25% пересічних громадян. Понад 66% опитаних вважають, що єдиний інформаційний марафон утратив свою актуальність. Перестали дивитись «Єдині новини» — 76% медійників, 45% — всіх інших українців.

— Немає нічого дивного в тому, що інтерес до телемарафону впав і продовжуватиме падати, — пояснює політтехнолог Андрій Золотарьов. – Телемарафон «Єдині новини» був направлений на формування єдиної інформаційної повістки дня, що частково передбачає цензуру. Ми не бачимо там дискусії, альтернативних точок зору. Така вихолощеність у подачі інформації швидко набридає, стає нецікавою. Молодь, на мою думку, давно переорієнтувалась на отримання інформації з телеграм-каналів та електронних ЗМІ. Телемарафон продовжують дивитись люди старшого віку.

На думку політолога Руслана Бортника, якщо влада не змінить підходи щодо інформаційної та редакційної політики телемарафону «Єдині новини», то його очікує доля УТ-1.

— У перші тижні, місяці телемарафону він був актуальним і важливим. Можна було почерпнути багато порад, як себе вести в тій чи іншій ситуації під час повномасштабної війни. На сьогодні таких порад практично немає, і в цьому знизилась потреба, оскільки люди адаптувались до нових реалій, — розмірковує Руслан Бортник. – А якщо говорити про подачу інформації, то телемарафон програє в оперативності, цікавості, тематичній насиченості, об’єктивності багатьом телеграм-каналам та ютуб-каналам. Якщо влада не змінить підходи до телемарафону, то його очікуватиме доля колишнього телеканалу УТ-1, коли його ніхто не дивився.

Експерт зазначає, якщо влада мала на меті під шумок повномасштабної війни взяти під повний контроль телеканали, то нічого з цього не вийде. В умовах XXI століття контролювати інформаційний простір – нереально.

— Такий контроль був можливий років 15-20 назад. А коли доступ до інтернету є майже у кожного громадянина, то перекрити інформаційний потік майже нереально. Його можна лише частково наповнити певними смислами, не більше, — додає Бортник.

Ще один державний телеканал

Зовсім скоро у держави буде на один телеканал більше. 18 серпня телеканал «4 канал» вбитого народного депутата-зрадника Олексія Ковальова передали в управління АРМА.

— З’явиться ще один державний канал, який поки що буде транслюватися в телемарафоні. Але ж ми сподіваємося на найшвидшу перемогу нашої країни, після якої він далі буде розвиватися як повноцінний державний телеканал, — розповіла в інтерв’ю LB очільниця Держкіно Марина Кудерчук.

Бажання держави прибрати до рук ще один канал може дорого коштувати Україні. Про це попереджає юрист Інституту масової інформації Роман Головенко.

— ПАРЄ у своїй Резолюції від 2005 року закликала Україну перетворити державні  телерадіокомпанії на канали суспільного мовлення згідно з відповідними стандартами Ради Європи. Доцільність появи ще одного державного телеканалу в Україні викликає запитання, — звертає увагу Головенко. А зайві питання, коли Україна все ще виконує домашнє завдання щодо статусу кандидата на членство в ЄС, не потрібні.

kp.ua