Герої Небесної Сотні під покровом Богородиці: у столиці вийшла книга про військову каплицю

691

20 лютого, у День Героїв Небесної Сотні, у Здвиженській капличці на Аскольдовій могилі відправлять Службу Божу за упокій душі тих, хто віддав своє життя за Україну.

Цього дня служби пройдуть у багатьох українських храмах. Особливістю саме Здвиженської каплиці є те, що на її стінах зображені Герої Небесної Сотні, а також українська князі, гетьмани, полководці і ті, хто життя своє поклали за своїх товаришів і рідну землю.

Декілька років тому за ініціативи громади храму святого Миколи та настоятеля храму отця Ігоря Онишкевича на Аскольдовій могилі реставрували колишню усипальницю Миколи й Анастасії Демидовських. Розписати каплицю запросили художників-монументалістів Петра Дейлика і Марію Соченко. Майстри працюють у сучасній інтерпретації стилю класицизм. Саме цей стиль був панівним в українському мистецтві з 19-го століття і це співпадає з часом побудови Микільської церкви за проєктом Андрія Меленського і крипти усипальниці.

Оновлена каплиця з її монументальним церковним, портретним та історичним настінним малярством уже стала відомою і відвідуваною пам’яткою Києва, куди часто приходять військовослужбовці. Саме про цю особливу каплицю Дмитро Степовик написав книгу «Здвиженська каплиця на Оскольдовй Могилі». Опублікувало її видавництво «Дніпро».

«Нині каплиця Демидовських названа на честь відомого свята Здвиження Чесного Хреста Господнього — Здвиженською, — відроджена, реставрована як каплиця Героїв України, зокрема — Героїв Небесної Сотні… Відомий учений, миствецтвознавець, професор, доктор, академік Дмитро Степовик дослідив історію і мистецтво Здвиженської каплиці в контексті життя князя Оскольда, церкви святого Миколая на його могилі, та, власне сучасне настінне малярство в цій каплиці», — зазначають у видавництві.

Цікавим є те, що Дмитро Степовик ім’я легендарного князя пише з літери «О», як більш притаманну українській мові. Свою розповідь про ті літописні часи вчений починає із вбивства. Воєвода-язичник Олег убив у Києві одразу двох князів-християн Оскольда і Діра, бо хотів сам панувати у прекрасній країні. Влаштовуючи для читачів книги мандрівку у давню історію України Дмитро Степовик переповідає літописну історію князів і, власне, історію храмів на Аскольдовій могилі. Усі вони, від легендарної церкви перших князів-християн до ротонди архітектора Меленського мали назву Микільська. На честь Миколи Чудотворця, ім’я якого отримав при хрещенні Оскольд.

У козацько-гетьманську добу при Микільському храмі діяв Свято-Микільський Пустинний чоловічий монастир, який опікувалося військо Запорозьке. А з кінця 18-го століття на Аскольдовій могилі почали ховати визначних киян, зокрема військових — від ветеранів війни 1812 року з Наполеоном і учасників Кримської війни до героїв Першої світової — пілота Петра Нестерова та гусарів Київського полку. Також на цьому пагорбі вічний спочинок знайшли лікар Франц Мерінг, антрепренер Йосип Сєтов, акторське подружжя Миколи Соловцова та Марії Глєбової, богослов Василь Певницький, багатій-меценат Василь Симиренко, банкір Михайло Філіппов, меценат Микола Хряков і ще близько 2000 відомих та видатних осіб. У березні 1918 року на кладовищі поховали українських юнаків, що загинули під Крутами, обороняючи Київ від більшовицьких військ. Проте з приходом Радянської влади некрополь почали нищити… частину поховань перенесли на інші міські кладовища.

«Після першої пролитої крові на вулицях і Майданах Києва у 2014 році, вулиці Інститутській, рішенням влади було дано відповідну назву — алеї Героїв Небесної Сотні — пам’яті перших жертв повстання українського народу… Але людська пам’ять живиться не тільки словом, не лише назвою, а й зримим образом… Оскольдова могила — це сакральний терен Києва, що простягає нашу уяву ще задовго до офіційного прийняття християнства. Це святе місце ніби зажадало уклінно створити пишно розмальовану Військову каплицю пам’яті Героїв Небесної Сотні та воїнів — борців за Українську державу», — пише Дмитро Степовик.

Центральною у каплиці є композиція «Покрова Пресвятої Богородиці» над якою Марина Соченко працювала майже пів року. На площі 278 на 214 сантиметрів художниця зобразила Богородицю у розкішному червоному плащі та 55-ть осіб в їхніх убраннях, з точними рисами обличчя, з атрибутикою, символами тощо.

Під Покровом Богородиці опинилися ті, хто життя віддав за свій край. Перша жертва розстрілів на Майдані 21-річний Сергій Нігоян, який загинув від поранення картеччю у серце. Львів’янин Юрій Вербицький, викрадений і закатований у лісах під Києвом, білорус Михайло Жизневський, один із наймолодших Героїв Роман Гурик. А також Марко Паславський, українець, народжений у США, що на початку 1990-х переїхав в Україну і загинув у бою під Іловайськом. А також Василь Сліпак із козацьким чубом у військовому камуфляжі. Знаний соліст Паризької національної опери загинув від кулі снайпера на Донбасі у 29 червня 2016 року. Журналіст, фотокореспондент і пластун Віктор Гурняк. А разом із ними князі та гетьмани, сам князь Оскольд, а порус Симон Петлюра та Петро Болбочан, Роман Шухевич та інші.

Київського княза Оскольда Марина Соченко зобразила двічі: у груповому портреті та в погрудному композиційному варіанті на стіні поряд із Покровою. Ці одинарні портрети на стінах обабіч Покрови на підпружних арках теж привертають увагу. Їх 16. Дмитро Степовик зауважує, що всі вони мають загальну схожість з українськими портретами та іконами 17-18 століть щодо виражальних засобів та іконографії.

На портретах Свята княгиня Ольга, що тримає хреста, Святий князь Володимир Великий, король Данило Галицький та гетьман Богдан Хмельницький, Головний отаман Симон Петлюра та провідник ОУН Степан Бандера, поет і вчений Олег Ольжич та поетеса та діячка ОУН Олена Теліга. До речі, днями минає 80 років із дня розстрілу Олени Теліги у Бабиному Яру.

Сцену, яка дала назву цій каплиці, тобто встановленню (здвигненню) хреста, розшуканого і розкопаного на узвишші Голгофи біля Єрусалима через триста років після розп’яття на цьому хресті Ісуса Христа, малював Петро Дейлик. Фреска знаходиться зовні над входом до каплиці. У ній зображено десятки персонажів на чолі із патріархом Єрусалима та святою, рівноапостольною царицею Єленою.

Та обставина, що каплиця біля Микільської церкви на Оскольдовій могилі названа Здвиженською має і пряме, і символічне значення: тут після тривалого часу занепаду знову славиться Бог. І малярство двох визначних майстрів — Петра Дейлика і Марини Соченко, є окрасою й заохотою до молитви на цьому пам’ятному і святому місці.

Меморіальну книгу Дмитра Степовика, яка поповнила скарбницю розповідей про історичні місця Києва, можна замовити тут. До слова, усі світлини у книзі — фотохудожника Георгія Лук’янчука. А щоб побачити на власні очі капличку треба приїхати на Аскольдову могилу, станція метро Арсенальна.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»

 

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.

 

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!