Радник Президента Ганна Герман в ексклюзивному інтерв`ю Weekly.ua повідомила про свої
свіжі звершення на письменницькій ниві. Остання новела, яку Герман завершила
днями, називається «Мона Марися». «Твір про життя жінки, яка мала завеликі
зуби, і враження було таке, що вона весь час посміхається. І коли вона померла,
то лежала на катафалку і посміхалася…», – розповіла Герман.
Радник президента
процитувала Weekly.ua початок твору: «Марися жила в пеклі. Вона так звикла до
нього, що шкода було вмирати. Хоча якогось спеціального жалю не мала, коли
відходила. Бо ані його, ані радості чи будь-яких інших емоцій давно не
відчувала. Марися була, як затиснута пружина, що ніколи не розслаблялася, як та
зозуля в старому годиннику на стіні, що одного разу замкнулася в своїй
комірчині і більше не кує. Отак і Марися стиснулася – завжди готова до того, з
чого почнеться або чим скінчиться день – свекрушиними прокльонами чи Павловими
п’яними побоями. Лише коли вона йшла в поле, або ще не в поле, а тільки
заповідати жінкам роботу – на її вустах з’являлося щось схоже на півусміх. А,
може, це лише здавалося так, бо через великі, випхані наперед зуби Марисині
вуста завжди були напівпрочиненими, і виглядало, наче вона перманентно
посміхається якоюсь загадковою посмішкою. Шкільний учитель, що мешкав у них на
квартирі, назвав її Мона Марися»…
«В мене багато ще
речей написано, вони просто-таки вискакують з мене. Можливо, скоро складу і нову
книжку», – пообіцяла радник президента.
На питання, чи є
у неї натхнення писати про те, що відбувається сьогодні в вітчизняній політиці,
Герман відповіла: «Політика сьогодні – це те, про що найменше хочеться писати.
В тому і жити непросто, а писати й поготів. Хоча, скажу вам, що моя життєва
проза не набагато слабша, ніж літературна».
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал