Галина Пагутяк вважає, що цивілізація добігає кінця

186

12 листопада у Львові в книгарні «Є» відбулася творча зустріч із лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка, українською письменницею Галиною Пагутяк.

«Якщо з суспільства зникне ті 10% людей еліти, тієї, яка мислить самостійно, не та, яка сидить на якомусь престолі, а тих, які здатні опиратися, які не будуть боятися, то суспільство здеградує, — зазначила письменниця. — А їхня кількість щоразу зменшується… І найгірше, що цих людей можна купити. Людини, яку зараз не можна купити, знайти дуже важко. Це найбільше, що жахає… Ніколи гроші не грали таку роль у цивілізацій, як зараз. Самі бачите, що без грошей ми нічого. Хто має гроші, той має владу і силу, раніше було важливим було суспільне становище, відігравало походження…», – сказала Галина Пагутяк.

Модератор зустрічі Віктор Неборак звернув увагу присутніх на останню книгу малої прози та есеїстки Галини Пагутяк “Потонулі в снігах”, де письменниця подає автобіографію без цифр і дат, в якій є й втеча з дому в Одесу майбутньої літераторки. “Я не могла жити вдома. Рік жила в Одесі. Там збиралися втікачі з усього союзу, там же бачила і нонконформістів і маргіналів низького рівня. Різне бачила”, – розповіла Галина Пагутяк.

За її словами, потім був університет у Львові, звідки через 2 роки “утекла” до Київського університету. “Якщо мені не подобається якесь місце в житті – я йду звідти. Це така моя вдача. Я не належу до тих людей, які здатні терпіти якісь знущання. Якщо працювати кілька років на одному місці, і бачити, що із початкової ейфорії, з якою розпочинали цю роботу, не залишилося нічого, і бачити, що це йде до розпаду… Я не знаю, як це можна терпіти…”, – зізналася Галина Пагутяк.

Письменниця зазначила, що не любить втручання у своє приватне життя; розповіла, що сад і бібліотека – це два місця, які найбільш близькі її серцю. Окрім цього, письменниця зазначила, що свого часу працювала в Львівській картинній галереї “прибиральницею, касиром, службовцем і науковим працівником в одній особі”. Лауреат Шевченківської премії зізналася, що їй не подобається час, в якому вона живе. “Ми живемо в час, коли цивілізація добігає кінця. І це відбувається буквально на очах, за 20 років йде страшенний розпад, не тільки в українській, а й в світовій культурі. Світова культура стала заручницею комерції, бізнесу. А коли руйнується культура, мистецтво – руйнується все. І цей розпад, як ракова пухлина розповзається. Фактично йде наближення ІІІ Світової війни, або кінець цивілізації… Не знаю, чи це така ІІІ Світова війна, якою нас лякали в часи “холодної” війни, чи це не буде війни, але цивілізації руйнується просто на очах, руйнується з шаленою швидкістю, і головне кожній людині зберегти свою цілісність”, – зазначила вона.

“У мене, як і у багатьох є банківська картка, ідентифікаційний код, мобільний телефон, адреса в Інтернеті, літературний сайт, під час великих покупок записують адресу, телефон, дані вводять в комп’ютер… – з якою метою це робиться? Це теж контроль над нами. І мене просто вразило. І контролюють нібито з метою безпеки. Жахає що кожен крок наш зафіксований. Жахає, що людина стає заручником мережі. І цей контроль нібито для нашого блага. Але людину можна вламати в систему і держава її не захистить. В одній книзі, де мова йшла про тотальний контроль влади над людиною, була група людей, які чинили спротив. Людина повинна сама себе захищати. Там був один напис, які зробили ця група – “Не бійся. Будь собою. Відчувай. Думай. Захищайся” – це такий імператив кожній людині, яка хоче протистояти”, – зазначила Галина Пагутяк.

Письменниця зізналася, що старається писати щодня, наперед не продумує схеми романів. “По ночах не пишу. Досі пишу від руки у зошиті. Коли передруковую на комп’ютер, редагую текст. Нічого не дописую, але викидаю зайве”, – сказала літератор.

 

 

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!