7-8-го червня 2025 р. в Івано-Франківську й Болехові тривала Міжнародна конференція «Наталія Кобринська – шлях поступу: від ідей до дій».
Форум задумувався як синергія наукової думки й громадських організацій, а його підставою послужив офіційний ювілей – 170-річчя – видатної української письменниці та громадської діячки Наталії Кобринської (1855–1920). Ця надзвичайно активна й креативна авторка свого часу стала символом молодого українського жіночого руху, яскравою літераторкою й публіцисткою, організаторкою й редакторкою знаменитого альманаху «Перший вінок» (1887), в якому українські авторки заявили про себе як про нове покоління волелюбних і гордих представниць бездержавної нації.
Організаторами акції виступили Карпатський національний університет ім. В.Стефаника, Інститут Івана Франка НАН України, Інститут літератури ім. Т.Шевченка НАН України, Український жіночий фонд, ГО «Центр гендерної культури», ГО «Центр Жіночі перспективи», Мережа “Жіноче намисто Закарпаття”, ГО «Д.О.М.48.24», видавництво «Creative Women Publishing».
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Усього на конференції було представлено 30 доповідей науковців із різних університетів України – від Дрогобича до окупованого Бердянська. Паралельно жіночі товариства провели низку панелей, на яких обговорили плани своєї діяльности, обмінялися досвідом та творчими здобутками, обміркували форми розвитку своїх ініціятив.
На пленарному засіданні Алла Швець (Львів) – докторка філології й ідейна промоторка акції – виголосила чудову промову «Йшла не тільки з духом часу, але й перед часом»: феномен нероминальности Наталії Кобринської», в якій коротко осмислила творчість та життєву позицію знаменитої письменниці. Алла Швець є авторкою рунтовної монографії про літераторку: «Жінка з хистом Аріядни: Життєвий світ Наталії Кобринської: в генераційному, світоглядному і творчому вимірах» (2018). З її ініціативи нещодавно здійснені три чудові видавничі проєкти: перевидано альманах «Перший вінок» (2024, К.: видавництво «Creative Women Publishing»), видано науковий та есеїстичний збірники досліджень про авторок «Першого вінка»: «В імені нашої національної єдности: Авторські голоси альманаху «Перший вінок» (Львів: Інститут Івана Франка НАН Уркаїни, 2024) та «Ті, що творили «Перший вінок» (К.: видавництво «Creative Women Publishing», 2024).
Форум привітали Катерина Левченко, Урядова уповноважена з питань гендерної політики, Ірина Констанкевич, народна депутатка й кураторка гендерних проектів, Наталія Карбовська, директорка зі стратегічного розвитку Українського жіночого фонду, Микола Жулинський, директор Інститут літератури ім. Т.Шевченка НАН України, Євген Нахлік, директор Інститут Івана Франка НАН України.
Другого дня в Болехові, місті де Наталія Кобринська прожила понад 30 років і, власне, тут працювала як організаторка жіночого руху, учасники конференції відбули урочисту академію і відвідали музей письменниці, який діє від 1991 р. Тоді ж було встановлено погруддя письменниці. Громадські активістки обговорили план відбудови будинку, в якому проживала Наталія Кобринська і який до щенту був зруйнований у 1946 р. совєтською владою. Цей «Дім Кобринської» буде функціонувати як письменницька фундація для літераторок-жінок, як культурницький регіональний центр.
У середовищі науковців висунули ідею створення погруддя Наталії Кобринської в місті Снятині, де вона прожила кілька років і де сформувалася як громадянка та майбутня письменниця. Така ініціятива була б логічною, бо Кобринська народилася на Покутті: в Снятинському повіті, в с. Белелуя; її рід Озаркевичів (дівоче прізвище) пов’язаний із Покуттям, вклав багато духовної та культурницької праці в розвиток краю. Тобто літераторка є символом цієї землі і виразником її духу, але замало увічнена в рідному краї.
Приємно було почути, що форум в Болехові привітала дослідниця творчості Наталії Кобринської ще з совэтського перыоду, авторка численних публікацій про неї та кандидатської дисертації, колишня доцента Дрогобицького педуніверситету ім. І.Франка 93-річна Катерина Кріль, яка зараз проживає на пенсії в с. Комаровичі Самбірського (кол. Старосамбірського) району. До слова, Катерина Кріль була співупорядницею разом із професором Іваном Денисюком чудової і повної, як на совєтські часи, книги: Кобринська Н. Вибрані твори. К.: Дніпро, 1980. 444 с. У цій книзі, яка була певним «проривом» щодо популяризації спадщини Наталії Кобринської в умовах чужої влади, подано не лише художні твори письменниці, а й її публіцистику та літературну критику.
Олег БАГАН, Заслужений працівник освіти України