Українські режисери Роман Краснощок та Антон Чистяков отримали права на екранізацію дитячої пригодницької книги «Тореадори з Васюківки» Всеволода Нестайка. Як пише detector.media, про це вони повідомили «Суспільне Культура».
Режисери зазначили, що були шанувальниками цієї книги зі шкільних часів і завжди мріяли побачити екранізацію. Тому тепер вони можуть здійснити «не лише мрію свого дитинства, а й мрію всіх інших дітей».
Роман Краснощок та Антон Чистяков здобули ступені магістрів за спеціальністю «Режисер ігрового кіно» в Університеті театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого. Раніше працювали над короткометражними фільмам «Останній день юності» (2021) і «Виховання висотою» (2022) та документальним фільмом «Ми вдома» (2023).
Продюсеркою фільму стане Вероніка Степанчук, відома роботою над стрічками «Мої думки тихі», «Як там Катя» та «Спадок брехні».
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Деталей щодо знімальної команди та касту поки не розголошують.
Трилогія українського письменника Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки» написана у 1963–1970 роках. Вона стала однією з найпопулярніших українських дитячих книг.
За сюжетом двоє друзів Ява та Павлуша, що живуть у селі, бажають прославитися на весь світ. Для цього вони намагаються стати тореадорами, зловити іноземних шпигунів, підкорити Київ та багато іншого. «Головний мотив книги — справжня дружба та дорослішання», — додають режисери.
У 1979 році Міжнародна рада з дитячої та юнацької літератури включила цю трилогію до «Особливого почесного списку Ганса Крістіана Андерсена» (Special Hans Christian Andersen Honor List) як один із найвидатніших творів сучасної дитячої літератури.
У 2004 році Всеволод Нестайко дещо змінив текст, вилучивши ідеологічні радянські нашарування, застарілі вирази та незрозумілі сучасному читачеві деталі й додав нові сюжетні лінії. Нині книгу в Україні видає «А-ба-ба-га-ла-ма-га».
У 1965 році за мотивами одного з епізодів книжки режисер Самарій Зелікін зняв короткометражний фільм. Він отримав кілька міжнародних нагород, зокрема ґран-прі на Міжнародному фестивалі в Мюнхені 1968 року та головну премію Міжнародного фестивалю в Олександрії 1969 року.
Як розповіли Краснощок та Чистяков, після того за екранізацію також брався Віктор Іванов («За двома зайцями», «Сто тисяч»), але через радянську цензуру зйомки фільму скасували.