Серія з трьох короткометражних фільмів під спільною назвою “Щаблі демократії” буде показана у Довженко-Центрі 9 вересня. Стрічки належать до “критичної школи” української документалістики. Це фільми, що почали з’являтися на початку перебудови. Про це повідомляє suspilne.media.
“Щаблі демократії” – не нова програма Довженко-Центру. Раніше три фільми виходили на DVD. Однак тепер їх можна подивитися у кінотеатрі. Сторінка події у Facebook – за посиланням.
“Три документальні фільми студії “Укркінохроніка” пропонують повернутися назад у часі трохи раніше переламного 1991 року й стати очевидцями важливих подій, відчути тогочасні настрої людей і побачити на власні очі, як творилася історія”, – повідомив організатор у пресрелізі.
У цей час документалістика припиняє обслуговувати інтереси радянської пропаганди, натомість стає важливим інструментом соціальних і культурних змін, дає можливість почути не лише політиків, але й голоси простих працівників, художників, вуличних музик, міських божевільних і випадкових перехожих.
“Завтра свято”
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
1987, УРСР, Українська студія хронікально-документальних фільмів, 20 хв.
- Режисер: Сергій Буковський
- Оператор: Володимир Кукоренчук
“Завтра свято” став одним із перших фільмів “критичної школи” в українському документальному кіно. З дивовижною відвертістю як на початок перебудови він показав малопривабливий бік буденного життя провінційної птахофабрики.
Стрічка вийшла за рамки пересічних пропагандистських стрічок на виробничу тематику і відобразила глибоку соціальну кризу в радянському суспільстві. Більше того, птахофабрику у стрічці глядачі сприйняли як метафору радянського суспільства в цілому, хоча режисер і не закладав цю ідею під час роботи над фільмом.
Цей дебютний фільм Сергія Буковського ледь не опинився полиці. На щастя, його врятувала конфліктна комісія Спілки кінематографістів у Москві. Після виходу на екрани “Завтра свято” здобув гран-прі кінофестивалю “Молодість” і кілька призів на міжнародних кінофестивалях.
“Стіна”
1988, УРСР, Українська студія хронікально-документальних фільмів, 20 хв.
- Режисер: Ізраїль Гольдштейн
- Оператор: Олександр Радинський
Київські художники Ада Рибачук та Володимир Мельниченко поряд із всесвітньо відомою будівлею залів прощання київського крематорію (у співпраці з архітектором Авраамом Мілецьким) створили Стіну пам’яті – серію монументальних авторських рельєфів розміром близько 2 тис. м². Над цим проєктом вони працювали понад 13 років, починаючи з 1968 року.
Однак на початку 1982 року місцева влада прийняла рішення припинити роботу над Стіною і залити готові рельєфи бетоном як такі, що не відповідають канонам соцреалізму. Це рішення призвело до одного з наймасштабніших актів художньої цензури в СРСР.
Історію варварського знищення неоавангардистського художнього твору режисер Ізраїль Гольдштейн зафіксував у фільмі “Стіна”, що став першим публічним виступом на підтримку художників, які тривалий час боролися за відновлення своєї багаторічної роботи. У серпні 2021 року розпочалося відновлення фрагменту Стіни пам’яті.
“Щаблі демократії”
1992, Україна, Українська студія хронікально-документальних фільмів, 30 хв.
- Режисер: Георгій Шкляревський
- Оператори: Віктор Кріпченко, Ігор Писанко, Олександр Радинський, Володимир Таранченко
Фільм документує різноманітні публічні масові акції, що відбувалися в Києві протягом останніх років “перебудови” та першого року незалежності (зокрема з’їзд Народного руху України та його акцій у публічному просторі). У 1991 році, одночасно з проголошенням незалежності України, зростає суспільна фрустрація: вуличні акції стають усе більш радикальними та соціально спрямованими, а невдовзі переростають в апатичне незадоволення новим суспільним ладом.
Зроблена з матеріалів “кінолітопису”, що створювався на Українській студії хронікально-документальних фільмів, стрічка на перший погляд є безпристрасним колажем репортерських зйомок.
Проте фільм “Щаблі демократії” має не лише історичну цінність, але й віддзеркалює парадокси трансформації українського радянського суспільства на суспільство незалежне.
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.