Добромильщина славиться відомими постатями: актором-заньківчанином Володимиром Глухим, скульптором Дмитром Крвавичем, композитором і етнографом Філаретом Колессою. До цього почесного списку додається ще одне ім’я – перекладача і сходознавця Романа Гамади (1961–2017). Він мав особливий зв’язок із Добромилем. У дитинстві був активним читачем місцевої бібліотеки, а згодом, ставши студентом Львівського університету імені Івана Франка, приносив свої творчі здобутки своїм шкільним учителям. Під час візитів до рідного міста Роман запрошував друзів із різних країн, щоб показати їм красу й багатство своєї батьківщини. Він любив досліджувати ліси та мальовничі куточки Добромиля і тоді, коли вже працював викладачем у Львівському університеті.
Львівська письменницька організація виступила з ініціативою присвоїти комунальному закладу “Публічна бібліотека” Добромильської міської ради Самбірського району на Львівщині ім’я Романа Гамади, і з цієї нагоди відбулася урочиста подія. До бібліотеки прибули письменники зі Львова, щоб взяти участь у заході та передати добромильцям безцінний подарунок — двадцять одну книгу видавництва «Богдан» із серії «Скарби Сходу», більшість перекладів яких належить Романові Гамаді. Ця колекція, оздоблена унікальними ілюстраціями з перськими символами, є безсумнівно однією з найповніших у бібліотечних фондах України. Також книгозбірня поповнилася двома десятками книг лавреатів і фіналістів Літературної премії імені Романа Гамади і такою ж кількістю видань, подарованих інститутом Франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка.
Зі спогадами про Романа Гамаду виступили його близькі: дружина Наталія Гамада, провідна фахівчиня інституту Франкознавства, яка створювала атмосферу для його творчості й наукових досягнень; Галина Гамада – рідна сестра перекладача і економістка за фахом, яка згадала, що в дитинстві вона з братом відвідували дитячу бібліотеку, і саме вдома, читаючи збірку іранських казок, Роман черпав натхнення, яке згодом визначило його долю як перекладача-арабіста. Враженнями про відомого добромильця поділилися Олесь Дяк – очільник Львівської письменницької організації, заслужений діяч мистецтв України, Мирослав Кріль – доктор історичних наук і краєзнавець, Богдан Будний – професор і головний редактор “Видавництва навчальної книги “Богдан”. Згадали його теплим словом однокласники, колишні вчителі, працівники бібліотеки Людмила Скірка, Тетяна Павук. Модерували подію Надія Тодорюк і Олесь Дяк.
Під час заходу прозвучала пропозиція ввести вивчення творчості Романа Гамади до шкільної програми, а ту вулицю в Добромилі, де він народився і зростав, перейменувати на його честь.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
На завершення зустрічі Олесь Дяк подарував бібліотечній громаді портрет їхнього знаменитого земляка.
Нагадаємо, Роман Гамада пропагував на рідних теренах перську літературу, але насамперед він був палким шанувальником української мови та культури. Він поповнював каталоги українських слів, досліджував рідний фольклор. Завдяки цьому його переклади відзначаються легкістю. Незважаючи на те, що ця праця була важкою, вона стала для пана Романа джерелом натхнення та справжньою благодаттю.
Захід відбувся за підтримки Юлії Осадчук-Феррейри – лавреатки цьогорічного конкурсу імені Романа Гамади.
Леся Бернакевич, Львівська обласна організація НСПУ