Ця книжка присвячена останньому з могікан “веселого олівця” народному художнику України Анатолію Василенку
Антологію видало творче об’єднання “Архігум” на чолі із заслуженим архітектором України Віктором Кудіним.
Антологія, як відомо, це збірка обраних творів різних авторів. І перший том, виданий клубом “Архігум” якраз і складався з кращих творів 20-ти карикатуристів клубу, серед яких такі визнані майстри “веселого олівця”, як Володимир Казаневський, Олександр Євтушенко, Юрій Кособукін, незабутній художник газети «День» Анатолій Казанський та інші.
Про це видання, «Архігум 1983—2003. Антологія української карикатури» в інтерв’ю «Дню» розповів Віктор Кудін (№186-187, 2020). Але для легендарного карикатуриста та пейзажиста Анатолія Василенка «Архігум» зробив виняток, оскільки, на думку Віктора Кудіна, творчість Анатолія Петровича величезна. Як кількісно, так і змістовно. І уособлює собою «документальне кіно українського народу з його гумором, страхами, забобонами та радощами, де підписи до його малюнків виявляються не костурами, як у деяких інших художників, а органічною складовою його художнього всесвіту».
Буває так,що карикатурист знаходить свого персонажа і подорожує з ним протягом усього свого творчого життя, вплітаючи його в пригоди та використовуючи як медіатора. Це інколи теж виходить дуже талановито і цікаво.
Пан Анатолій, безперечно, зовсім по-іншому підходить до своїх малюнків. Вони всі різні: кожен зі своїм характером та історією.
— Актори у роботах Василенка,— підтверджує цю тезу соціальна дизайнерка та кураторка Даша ЦАПЕНКО,— люди, анімовані тварини. Часто об’єкти,які мають дуже характерні риси, зображені навиворіт, зсередини. Серед них – добряки й негідники, кмітливі й тугодуми, чесні й брехуни, скромні й нахабні, хитрі та винахідливі, розгнівані та розгублені, закохані та розчаровані… Акторів, очима Василенка, рідко можна побачити наодинці, зазвичай вони гуртуються і взаємодіють-розмовляють на вулиці, сміються один з одного в генделику, вбивають один одного в бакалії, кохають(ся), лікують(ся) тощо. Про деяких із них відомі різні деталі: перша дівчина на селі Людка в рожевій сукні в горох, кульгаючий пан Микола з хати по сусідству, бравий офіцер Сидорчук, балакуча Алла Петрівна працює в хлібному з понеділка по середу…
Якщо вдивитись уважно, то в товстому коті, що поблажливо виходить з-під столу, де весілля, можна впізнати свою кішку Мотю, у серцеїдці Людці – своє перше юнацьке кохання, а в офіцері Сидорчуку, можливо, альтернативну версію себе.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Творче надбання Василенка, вочевидь, заслуговує на збереження для нащадків. Усе, що автор бачить, він художньо переносить на папір очеретяною тростинкою, втілюючи в численних ілюстраціях, коміксах та карикатурах.
Своєю чесністю та самоіронією його роботи викликають щиру посмішку, а також добре пояснюють народну любов та популярність видань, де працює Василенко.
Вихід цієї книги підтверджує, що Анатолій Василенко — людина Ренесансу, який у мистецтві може майже все. І художню прозу писати. І картини писати в самих різних жанрах – від натюрмортів до ню і пейзажів.
Додам, що після локдауну в Малому Маріїнському Палаці в Києві і в галереї Bankhotel у Львові можна буде побачити багато робіт Анатолія Василенка, який у передньому слові до виданої антології у свої 82-а роки не береться підводити підсумки творчого шляху: «Оглядатися не буду. Я ще йду.»
Володимир БОНДАРЕНКО, журналіст-культуролог
Інф.: day.kyiv.ua
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.