Чий Стародуб? або Як наш учитель історії переполошив російських журналістів

424

Схоже, що росіяни уважно стежать за всіма проявами української громадської думки — навіть у невеличких газетах, не кажучи вже про Фейсбук.

Оно Борис Домоцький опублікував у новгород-сіверській газеті «Сіверський край» статтю про українську історію як кістку в горлі російської імперії, і в Брянську вийшла «атвєтка», як вони кажуть. Борис Домоцький — вчитель історії, громадський активіст, входить і до Національної спілки журналістів України, тривалий час працював у школі Новгорода-Сіверського, де й мешкає.

Якийсь Максім Казаков на сайті «Брянские новости» напався на українського діяча як пес Скабєєвої з підворітні. Особливо його обурило, що українець посмів назвати Стародубщину українською землею. Ну те, що на Москві завжди бракувало грамотних людей і московитів мусили просвіщати (бачимо, що зчасту безуспішно) як не німці, то українці, — це загальновідомо.

Але щоб не знати історію аж до такого ступеня — дивно. Проте лише трохи. Бо імперіалістична сутність росіян завжди накриває каструлею голови, не здатні до об’єктивного аналізу ситуації. Про це ще академік Павлов казав щодо росіян. Або більш поетично висловився їхній класик Тютчев: «Умом Россию не понять…». А як влучно зауважує хірург-помор Берсенєв «а других-то органов нет»…

Не буду переказувати загальновідомі факти про Стародубський козацький полк Гетьманщини, про батька Лесі Українки, народженого у Мглині, про палац гетьмана Розумовського у Почепі, про бажання стародубців приєднатися до Української Народної Республіки. Перекажу, що казав колись Валерій Сарана: як він за Кравчука був заступником голови обласної адміністрації, а з росіянами у нас була дружба-фройндшафт, у Брянську проходили якісь культурні змагання. Ясно, що на фоні російських ложкарів наша незрівнянна виконавиця народних пісень, голова ічнянської «Просвіти» Надія Кондра побрала всі призи. Ясно й те, що чернігівці змагалися з брянцями хто більше вип’є і не факт, що Сарана переміг… Але наступного дня, як уже мали від’їжджати, Сарана попросив губернатора Брянської області дозволу заїхати у Стародуб і дати лише один концерт. Російський чиновник — єльцинський демократ категорично заборонив: «Вы один раз виступите, а они целый год будут вспоминать, что они сами украинцы!».

Проте цікаві коментарі на брянському сайті. Так якийсь «Гость» висміює, як у Скабєєвої обговорюють плани нападу Росії на НАТО. А «Москаль» питає: «А разве Борис Домоцкий не прав?… Стародубщина оказалась для бандеровцев близким братом…». Зрештою, розгорілась дискусія, де стародубців називають аналогом «западенцев на Украине». Очєнь харашо! Цікаво ще й те, що, як свідчать коментарі на брянському сайті, росіяни з глибинки не терплять москвичів, бо всі ресурси стікаються незаслужено туди. І навіть називають москвичів москалями…

Та й це не все. В іншій статті сайт брянців пише: «Ранее «Брянские новости» сообщали, что украинский националист Борис Домоцкий посягнул на Стародубский район Брянской области. В статье «Украинская история — кость в глотке агрессивной России» он заявил, что «Стародубщина — древняя украинская земля». Домоцкий насчитал полдесятка «украинских городов, что сейчас под опекой РФ». І тут розповідає, що міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба показав держсекретарю США Ентоні Блінкену карту України, прихопивши не тільки Стародуб, а й Кубань, Таганрог, частину Ростовської області, які справді менш як сто років тому входили до України.

Щоправда, на фото, яке поширили росіяни, міністр закордонних справ України показує на зовсім іншу українську територію, але для російських пропагандистів то не суттєво… Вони побачили головне — на старій фізичній мапі України Стародуб таки належав до України. Звідси і виття…

Василь Чепурний, Чернігівська область.

golos.com.ua

 

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.

 

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!