Наглядова рада «Суспільного Мовлення» 1 квітня допустила шістьох претендентів до участі в конкурсі на посаду голови правління мовника.
Як повідомляє hromadske.ua, про це йдеться на сайті «Суспільного».
Наглядова рада провела підготовчий етап конкурсного добору і допустила всіх 6 претендентів:
- Володимира Горковенка — колишнього журналіста та політика, який працював у департаменті інформаційної політики Адміністрації президента Петра Порошенка;
- Олександра Ткаченка — колишнього міністра культури та інформаційної політики, ексгендиректора групи каналів «1+1 Media», а також колишнього народного депутата від «Слуги народу»;
- Миколу Фаєнгольда — ексдиректора напряму PayTV Starlight Media;
- Олександра Харебіна — колишнього заступника генерального директора НТКУ;
- Миколу Чернотицького — чинного голову правління «Суспільного»;
- Юрія Юрченка — керівника телеканалу «МТМ» у Запоріжжі.
Мовник пояснив, що рішення ухвалили на підставі рекомендацій Комітету з питань призначень та винагород посадових осіб, який здійснив попередній аналіз поданих документів.
Далі ці документи вивчатимуть та обговорюватимуть, а після того наглядова рада вирішить, кого допускати до етапу презентації програм розвитку «Суспільного Мовлення».
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Звільнення Ткаченка
21 липня 2023 року до Верховної Ради надійшла заява від Олександра Ткаченка про звільнення з посади міністра культури за власною ініціативою. Той заявив, що напередодні ввечері приніс прем’єр-міністрові Денису Шмигалю заяву «через хвилю непорозуміння щодо важливості культури під час війни».
Ткаченко каже, що «лише потім здивувався» заяві Володимира Зеленського — ввечері 20 липня президент публічно, у традиційному вечірньому зверненні до всієї країни, попросив премʼєр-міністра розглянути заміну міністра культури.
«Радіо Свобода» вказує, що за 8 годин до відставки Ткаченко в розмові з журналістами звільнятися не збирався.
За час роботи на посаді глави Мінкульту на адресу Олександра Ткаченка неодноразово надходила критика щодо його політики. Наприклад, Ткаченко виступив проти закриття музею Булгакова в Києві, до чого закликала Спілка письменників України; казав, що не вважає свого ексколегу з фракції «Слуга Народу» Олександра Дубінського елементом «російської мережі дезінформації», як про це заявляли у США; не виключав співпрацю з «корисними» росіянами після війни тощо.